добре шо тебе не паяє від постійних візуалів, бо в мене були пацієнти з хппд яким ця залупа ну прям настільки псувала якість життя, шо порівняти можна з якимось серйозним хронічним захворюванням типу ревматоїдного артриту. і то все молоді чуваки і чувіхи, яким саме час здобувати освіту, життєвий досвід, відокремлюватись від батьків, переходити на самозабезпечення, їбатись одне з одним врешті-решт. а замість цього всього нормального експіріенсу їм доводилось вивозити хворобу та отримувати хуйовий, шкідливий досвід безрезультатного лікування.
от наприклад чувак був звернувся, йому тоді 15 років було. доречі на лабі мене знайшов у далекому 2019 коли я тільки створив рекламну тему з пропозицією своїх послуг. там в нього батьки такі йобнуті шо непереборне бажання цього пацана об'їбатись чимось аби чим виглядало максимально природньо і закономірно. так от не пам'ятаю вже як саме він собі нажив цей хппд, але пам'ятаю добре що він, і без того травмований неадекватним вихованням, депресивний та схильний до повноти(про це далі буде) став отримувати пиздюлін і абьюзу ще більше. а чому - бо йобані візуали заважали йому читати і писати, тобто навчання остаточно по пизді пішло, а як тільки повз його кімнату проходив хтось із батьків, то візуали і дисоціація різко посилювались і він вже не тешо уроки робить не міг, він жить так більше не хотів. це власне і проявлялось сильним напливом неконтрольованих думок про суїцид в такі моменти.
він звісно ж намагався пояснити родакам шо з ним відбувається, але самі розумієте шо він отримував у відповідь - обвинувачення шо він бреше, шо він в дугу вже оборзів бо вони ж для нього і мелють і кують, а воно падло невдячне учитись не хоче. але разок його таки повели до лікаря, але настільки формальним був підхід взагалі в них до проблеми сина, шо то вони скоріше погодились аби від'їбався зі своїми вигадками про який незрозумілий розлад. ну короче оскільки хппд буває після вживання "наркотиків" то куди його повели на прийом? в наркологічку блять!!! а там шоб ви понімали підстаркуватий психіатр, який вже давно розучився напруживати мізки, бо працювати психіатром в пересічній наркологічці це поступова і невідворотна деградація і як фахівця і як особостисті.
короче той врачіла послухав пацана і почувши про галюцинації такий одразу - ага, еслі галюни то знач психоз-шиза, еслі психоз-шиза то треба нейролептиків навалить. ну піздец логіка звичайно ж присутня, але настільки примітивна що мені аж очі ріже. назначили йому оланзапін 10 мг раз в день, і за місяць такого лікування чувак набрав 11кг, а симптоми хппд не полегшились зовсім. навіть стали гіршими бо жиробасом бути в 15 років це психологічний стрес. я б навіть так сказав - стресіще.
оле тіпчик не втрачав надії позбутись цієї залупи шо знайшов на форумі мене. каже - в мене хппд-синдром. чи можете ви допомогти. я спитав а шо це таке? він скинув мені ссилку на статтю і ось так розпочався процес лікування. почали зі стандартної схеми, спостерігали динаміку, шось змінювали та й таке. в результаті вдалось суттєво зменшити прояви хппд-синдрому та підрихтувати супутню тривогу+депресію, що призвело до суттєвого покращення якості життя і зменшення суїцидальної адеації. йобнутих батьків я йому пофіксити ніяк не міг, тож навіть часткове покращення стану в даному випадку я вважаю успішним кейсом лікування цього розладу.