З життя конів
Жив був собі кінь. Звали його Довгі яйця. Тож пасеться він, нікого не чіпає... як повз нього пробігає їжачок і питає коня:
— Коню, а ти чого то тут стоїш — там така кобилка! — Велика піхва зветься...
— Де!?
На пояснив їжак, як до тієї кобили дістатись, і кінь пострибав... Несеться крізь ліс, через чагарники, хащі, через трісця, обриває десь собі свою гордість, але ніц не помічає - летить, врешті прибігає:
Кобила (спогорда): — Я кобила Велика піхва! А ти ж хто?
(гордо) — А я Кінь!.. (і тут він заглядає собі попід ноги, й, уже ніяково) просто кінь.