В ТопКу (топовую курилку - флудилку со стаффом и баблом), конкурсы от 3 г., каждые 10 тыс сообщений = 100$

Яка лажа​

— Ві слішалі, Айнштайн єдєт в Токіо со своєй теорієй атнасітельності.
— Да? І что ето за теорія?
— Ну как вам сказать, вот напрімер, єслі дєвушка ідет к равіну, то ето харошій равін і харошяя дєвушка, а єслі равін ідет к девушкє,.. ілі, напрімер, адін волас в супе ета многа ілі мала? а адін волас на галаве?...
— І что, с етай хохмай Айнштайн єдєт в Токіо?
 
Повна різда настурила
 
хоть 44к сделаем
 

Мовчання — золото​

Справляючи молитву, жиди повинні не переривати її розмовами на побутові теми. За потреби можна зробити лише німий жест.
Рабинович, будучи в відрядженні, пізно в вечері приходить у готель і просить його поселити. Але залишилось одне-єдине місце, та й те в двумісному номері, де вже поселився Шлемензон.
Рабинович входить у номер. Шлемензон якраз справляє вечірню молитву.
Рабинович: — Чи можу я зайняти друге ліжко?
Шлемензон мовчки киває й продовжує молитися.
— Нічого, якщо я инколи приходитиму пізно?
Шлемензон, що молиться, хитає головою: "нічого".
— А ви не будете проти, якщо я якось проведу сюди дівчину?
Шлемензон піднімає руку й робить вказівним і середнім пальцями знак: "двох".
 
Так воно і буде
 

Просто рай​

Приїхав Рабинович в Іспанію... Іде до моря, бачить фініковий гай, залізає на дерево й збирає плоди...
Тут підбігає охоронець і кричить: "Що ж це ти, жидовська морда, робиш! Адже в Біблії написано — не вкради!"
Рабинович: "Яка чудова країна! Сидиш на дереві, їсиш фініки, так тобі ще й Тору цитують!"
 

Бичачі вигадки​

Пасовище. На ньому бик і корова. Спека, робити нічого, бика млості б'ють. Нарешті вигадує.
— Слушай, корова, — каже, — видишь вот тот дуб?
— Ну вижу, а че?
— Делать то все-равно нечего, давай так: ти подойдешь к дубу, упрешься него рогами, а я разгонюсь і в тебя ка-ак запердолю!..
— Хм... Ну давай.
На підішла корова до дуба, уперлася рогами, потім озиртається назад (попід ноги) і бачить: на неї стрімголов несеться здоровенний бицюра. Корова, сама до себе: Ого - нет. Я че дурная - такой бичара! — і в останню мить відходить від дуба, а бик з розгону врізається головою в дуб, непритомніє і валиться на землю...
Але поволі оклигує, — бачить повз нього їжачок сіпотить. Питає бика:
— О, бицю, а ти чого це тут лежиш?
— А чьо нам, бикам, — на*бемся и лежим...
 
Це точно підмічено)
 

З життя конів​

Жив був собі кінь. Звали його Довгі яйця. Тож пасеться він, нікого не чіпає... як повз нього пробігає їжачок і питає коня:
— Коню, а ти чого то тут стоїш — там така кобилка! — Велика піхва зветься...
— Де!?
На пояснив їжак, як до тієї кобили дістатись, і кінь пострибав... Несеться крізь ліс, через чагарники, хащі, через трісця, обриває десь собі свою гордість, але ніц не помічає - летить, врешті прибігає:
Кобила (спогорда): — Я кобила Велика піхва! А ти ж хто?
(гордо) — А я Кінь!.. (і тут він заглядає собі попід ноги, й, уже ніяково) просто кінь.
 
1728504071142.png
ебашим
 

Схожі теми

Назад
Зверху Знизу