Не поет
Лавка. На ній сидить Незнайка (Н). Поруч з боку у бік ходить Цвєтік (Ц).Ц: — Но на слово "пакля" нельзя придумать рифмы!..
Н (затягуючись "Примою"): — Да до фига!
Ц: — Нет, нет и нет!
Н (спльовує): — Я тебя умоляю!
Н: — Да элементарно!
Ц: — Ну? Пакля!..
Н (зі смачним цинізмом): — Хуякля!!!
Цвєтік непритомніє і падає. Незнайка докурює, підходить до тіла поета, рухає його носком черевика. Цвєтік розплющує очи.
Ц (зі стогоном): — Ти... ти не поет, Незнайка!.. Не-ет...
Н (ставлячи Цвєтіку ногу на груди): — Да, ты прав. Я не поэт... (із гордістю)... Я — БАРД, БЛЯ!!!