Жили у селі двоє сусідів — Петро і Микола. Прийшла війна, зайшли у село німці. Петро пішов у ліс, партизанити, а Микола в селі лишився.
Тож приходять німці до Миколи, кажуть, як скажеш, де партизани ховаються, дамо корову і лантух картоплі. Подумав Микола, подумав, — і Петра, звичайно, шкода, і... А!..
Тож іде по селі, веде корову, несе лантух картоплі, аж як назустріч німці — уже Петра ведуть. Петро, порівнявшись із Миколою, набирає слини та й "Тьху!" Миколі в пику.
(Микола, обтераючись) — Та ти шо, Петро, обідився, чи шо?..
