Borborigmo
Конфуций
Прочитав на днях цікаву книгу, на жаль, не знайшов перекладу на рос/укр. Connected The Amazing Power of Social Networks and How They Shape Our Lives.
Книга пояснює, як соціальні зв’язки — навіть ті, про які ти не здогадуєшся — впливають на твої рішення, емоції, звички, здоров’я і навіть рівень щастя.
Автори показують, що ми не окремі індивіди, а частини величезної мережі, яка має власні закони поширення і взаємодії — майже як інтернет або епідемія.

Спілкування з людьми — навіть в онлайні — реально змінює твою хімію, психіку, когніцію і настрій. А як висновки з книжки можна накласти на наше спілкування на форумі?. Давайте розбиратися. Можливо для когось це буде корисним.
Особливо якщо ти сам:
Навіть якщо тобі не пощастило стати наркоманом в житті — ти починаєш думати “як умовний залежний”:
Тобі не обов’язково буде хотітися вжити — але ти:
Ти можеш:
Якщо форум тебе роз’їдає зсередини — не тому, що ти слабкий, а тому що ти живий, чутливий, справжній. І мозок твій хоче світла, а не багна. (hello MrDewitt)
Книга пояснює, як соціальні зв’язки — навіть ті, про які ти не здогадуєшся — впливають на твої рішення, емоції, звички, здоров’я і навіть рівень щастя.
Автори показують, що ми не окремі індивіди, а частини величезної мережі, яка має власні закони поширення і взаємодії — майже як інтернет або епідемія.
Цікавий приклад:
Якщо твій друг товстіє, ймовірність того, що ти теж набереш вагу, зростає на 45%.
Але ще дивніше — якщо товстішає друг твого друга, з яким ти взагалі не знайомий, твій ризик зростає на 20%!

Спілкування з людьми — навіть в онлайні — реально змінює твою хімію, психіку, когніцію і настрій. А як висновки з книжки можна накласти на наше спілкування на форумі?. Давайте розбиратися. Можливо для когось це буде корисним.
1. Вплив середовища: навіть віртуального
Коли ти регулярно читаєш/пишеш у спільноті, де:Ти вбираєш стиль думок, реакцій, поглядів, навіть емоційний тон.
- нормалізуються втечі від реальності, прокрастинація, різні види крайнощів,
- часто присутні самоприниження, знецінення, параноя (гарна спроба, товаришу майор) або підозрілість (без проб не розібратися),
- спілкування йде в стилі «виживання, а не зростання» —
Мозок не відрізняє “мої думки” від “думок у потоці”.
Всі вони — частина твоєї нервової системи.
2. Дзеркальні нейрони і емоційне інфікування
Коли ти читаєш коментар когось із темними, загнаними думками (@Nukleon привіт) — ти віддзеркалюєш це несвідомо.
Особливо якщо ти сам:
- уразливий (а ми тут всі уразливі, бо інакше б тут не реєструвалися),
- не зовсім стабільний зараз,
- або шукаєш контакту хоч із ким-небудь
Тоді емоції інших стають твоїми фоном.
І ти вже сумний, роздратований або порожній — навіть якщо думав, що це не вплине (так як після третьої на день дрочки).
3. Порівняльне мислення і ідентифікація
Коли ти довго в середовищі, де всі мають схожі проблеми на твої, мозок думає:«Це нормально. Це реальність. Це я теж.»
Навіть якщо тобі не пощастило стати наркоманом в житті — ти починаєш думати “як умовний залежний”:
- короткий горизонт планування (го на рулю),
- фокус на «вижити», «пережити», «зняти напругу» (виділіть пробу, христом-богом молю, відпишу шикарний тріп-репорт впродовж 48 годин),
- уникання болю замість побудови сенсу.
4. Поведінкове зараження
Слова стають діями. Особливо якщо багато про щось говорити. (хто довго не наважувався вжити альфу, а потім наважився зрозуміє про шо я тут пишу)
Тобі не обов’язково буде хотітися вжити — але ти:
- можеш почати більше фантазувати про це,
- відчувати тягу, яка раніше не була актуальна,
- знецінювати свої власні досягнення, бо порівнюєшся з іншими в ямі.
5. Але: не все чорне або біле
Якщо ти приходиш на форум свідомо, як спостерігач або оперативний працівник, чи троль з місією — це інше.
Ти можеш:
- бути для когось опорою (hello Drug Psihiatr),
- аналізувати поведінку з точки зору психології чи нейронауки,
- тримати особисту дистанцію (емоційну й ідентифікаційну).
- тролити наркоманів і отримувати від цього задоволення (не будемо тикати пальцем)
Підсумок:
Те, в якій “інформаційній кімнаті” ти перебуваєш щодня — впливає на тебе більше, ніж ти помічаєш.
Якщо форум тебе роз’їдає зсередини — не тому, що ти слабкий, а тому що ти живий, чутливий, справжній. І мозок твій хоче світла, а не багна. (hello MrDewitt)