процес.
Сектант
Група медиків з Медичного центру Університету Вашингтона, що розташовується в місті Сент-Луїс, Міссурі, здалеку дослідження, що розглядає застосування псилоцибіну як антидепресанту. Крім вивчення суб'єктивних ефектів, пов'язаних з використанням речовини в подібних цілях, ця праця також звертає увагу на здатність речовини впливати на роботу нервових сполук у мережі пасивного режиму роботи головного мозку, яка є мережею нейронів, що забезпечують оптимальний режим роботи цього органу у стані спокою.
Зокрема, автори одразу ж зазначають, що вживання навіть незначної порції псилоцибіну викликає порушення у синхронізації роботи пасивної мережі мозку, що, швидше за все, може пояснювати незвичайні цілющі властивості психоактивної речовини. Говорячи точніше, аналіз активності мозку добровольців, що брали участь у дослідженні, продемонстрував, що речовина викликає зміну в активності та з'єднанні нейронів в області таламуса, базальних ядер, мозочка і гіпокампа. Як стверджують вчені, подібна підвищена активність нейронів після вживання речовини безпосередньо пов'язана зі спостережуваним за псилоцибіном позитивним впливом на пластичність тканин мозку, поліпшення пам'яті, а також процеси розумової та емоційної регуляції, що, власне, пояснює терапевтичний ефект речовини в терапії депресії.
У дослідженні взяло участь 7 добровольців, віком від 18 до 45 років, які проходили тести у період з березня 2021 року до травня 2023 року. Учасники були відібрані за критерієм наявності у них досвіду вживання психоделиків, формально діагностованої депресії, а також утримання від вживання подібних речовин у період минулих 6 місяців до початку тестів, щоб уникнути їх залишкового впливу на учасників.
«Основне завдання дослідження полягало у вивченні прямих ефектів псилоцибіну на пацієнтів з депресією, а також наявність залишкових, довгострокових ефектів за речовиною, у термін від 6 до 12 місяців після сесії її вживання», повідомляється в роботі. «Добровольці використовували порцію псилоцибіна, після чого, дані їх томографії, зроблені до тесту, були порівняні зі знімками, зробленими в різні періоди після вживання речовини, починаючи з термінів через один день, через три тижні, через 6 місяців і більші терміни. Ефекти вживання речовини порівнювалися з впливом іншого препарату, метилфенідату, нейростимулятора, що використовується в терапії синдрому дефіциту уваги. У результаті було встановлено, що псилоцибін викликає серйознішу зміну в роботі та активності різних регіонів пасивної мережі мозку, ніж метилфенідат, що у свою чергу було пов'язано з більш тривалим та глибоким позитивним ефектом на депресію, який підтвердили суб'єктивні відгуки випробувачів. Звичайно, як було зазначено раніше, об'єктивні зміни в активності роботи мозку також були виявлені на знімках томографа, у тому числі й через значний час після використання речовини, включаючи терміни більш ніж 6 місяців».
Зокрема, автори одразу ж зазначають, що вживання навіть незначної порції псилоцибіну викликає порушення у синхронізації роботи пасивної мережі мозку, що, швидше за все, може пояснювати незвичайні цілющі властивості психоактивної речовини. Говорячи точніше, аналіз активності мозку добровольців, що брали участь у дослідженні, продемонстрував, що речовина викликає зміну в активності та з'єднанні нейронів в області таламуса, базальних ядер, мозочка і гіпокампа. Як стверджують вчені, подібна підвищена активність нейронів після вживання речовини безпосередньо пов'язана зі спостережуваним за псилоцибіном позитивним впливом на пластичність тканин мозку, поліпшення пам'яті, а також процеси розумової та емоційної регуляції, що, власне, пояснює терапевтичний ефект речовини в терапії депресії.
У дослідженні взяло участь 7 добровольців, віком від 18 до 45 років, які проходили тести у період з березня 2021 року до травня 2023 року. Учасники були відібрані за критерієм наявності у них досвіду вживання психоделиків, формально діагностованої депресії, а також утримання від вживання подібних речовин у період минулих 6 місяців до початку тестів, щоб уникнути їх залишкового впливу на учасників.
«Основне завдання дослідження полягало у вивченні прямих ефектів псилоцибіну на пацієнтів з депресією, а також наявність залишкових, довгострокових ефектів за речовиною, у термін від 6 до 12 місяців після сесії її вживання», повідомляється в роботі. «Добровольці використовували порцію псилоцибіна, після чого, дані їх томографії, зроблені до тесту, були порівняні зі знімками, зробленими в різні періоди після вживання речовини, починаючи з термінів через один день, через три тижні, через 6 місяців і більші терміни. Ефекти вживання речовини порівнювалися з впливом іншого препарату, метилфенідату, нейростимулятора, що використовується в терапії синдрому дефіциту уваги. У результаті було встановлено, що псилоцибін викликає серйознішу зміну в роботі та активності різних регіонів пасивної мережі мозку, ніж метилфенідат, що у свою чергу було пов'язано з більш тривалим та глибоким позитивним ефектом на депресію, який підтвердили суб'єктивні відгуки випробувачів. Звичайно, як було зазначено раніше, об'єктивні зміни в активності роботи мозку також були виявлені на знімках томографа, у тому числі й через значний час після використання речовини, включаючи терміни більш ніж 6 місяців».
