Ну якщо ти живеш у вакуумі без доступу до інформації то може й так. Ну це навіть звучить дивно, я не знаю що це, але просто зацікавленний спробувати. Наприклад до того як вперше спробувати амфетамін, я з півроку просто мутив його для свого начальника, і впринципі бачачи його в дії мені хотілось спробувати і отримати ті еффекти, але відлякувало тільки одне, багато хто казав що під ним не стоїть хуй. але коли я отримав більше інформації що так не завжди і не у всіх, я зразу почав нюхати.Бажання спробувати це звичайне зацікавлення, а не конкретне бажання конкретного ефекту.
Якщо в мене є бажання спробувати їжу яку я ніколи не їв, це не означає що це природнє бажання мозку саме тієї страви, я в принципі ЩЕ не знаю яка вона на смак, мозок не Нострадамус. тому як я можу її хотіти. Після того як я дізнаюсь, тільки тоді знаю чи хочу її знову
Ну очевидно що тільки вилізши з матері я не кричав "дайте мені хапнути". Але саме оточення, пережитий досвід, в тому числі і травматичний, формує з нас особистість. І от вже зараз конкретно ця сформована особистість хоче торчати. Народись і вирости я деінде можливо такого бажання і не було б, але це не точно, адже при інших обставинах я міг би впринципі не дожити до сьогодні, або не хотіти торчати, але хотіти творити куди гірші речі.Я в принципі сумніваюсь в таких усвідомлених бажаннях.
А якби ти народився в інакшій сім'ї, з інакшим вихованням, в інакшій країні ти думаєш це ж саме було б твоїм "усвідомленим бажання".?.?.?
Чомусь статистика каже що 90% тих хто вживають мають психологічні проблеми з дитинства.. трами, неврози, тривожні розлади і тд.
Виходить якщо забираєш розлад то чомусь усувається оте бажання вживати. І що тоді? Людина каже " моє усвідомлене бажання НЕ вживати"
Тому де це справжнє "усвідомлення" яке думаєш ТИ що вибираєш ?
Якщо тобі для вживання потрібно виправдання, типу "ну я ж кілька днів не торчав, значить сьогодні трішечки можна", або "може не треба, ти ж хотів завязати, та ладно, давай останній раз" то тоді це може й не особо твій вибір. Якщо ж ти такий "купляю клад, сьогодні наїбашусь" і мозок такий "даааа" то очевидно що це усвідомлене рішення.суть в тому що ти не вибираєш, ти лише оправдовуєш вибір який вже давно зроблено не тобою.
Я звичайно що НЕ інакший в цьому всьому.
Ну тоді в нас просто різні ситуації, в мене небуває такої неконтрольованної хуйні.Я цю тему створив НЕ через те що типу "я ІНКОЛИ вживаю, але більше не буду", в такому випадку це немає логіки.
А через ТЕ, що майже всі мої думки і плани сходяться лише до вживання .!
Це не про усвідомлений вибір, це про тваринячі нав'язливі цілодобово думки які покидають тебе лише коли ти задовільниш це бажання.
Ну тут варіанти або навчатись самоконтролю і робити вживання контрольованним, або якщо життя і так в пизді, то можливо простіше не чинити опір і просто падати на дно, особливо гірше не будеЗвичайно можна продовжити все так само далі, але це все прикольно поки хоть щось є в житті, а не коли крім речовин більше ніхуя.
Якщо зараз в мене ще є мотивація зупинитись то я бачу що ще трохи і я повністю її втрачу.
Тобто якщо не зупинюсь зараз, не зупинюсь ніколи. А далі повністю неконтрольоване вживання.
Третій варіант як кидати повністю навіть не розглядаю. Колишніх наркоманів не буває, і щоб зіскочити з чогось все рівно прийдеться чимось компенсувати. Більшість кинувших з головою поглинають в яку небудь релігію, екстремальні види спорту і тд. щоб хоть якось відчути себе живим. Але чи дійсно це краще чи менш небезпечне чим наркотики? Сумнівно, просто більш соціальноприйнятне