Пропоную ще один варіант гуморески про Діда та його непосидючого онука Микитку!
Дідів "Ліміт"
Дід Василь сидить на ґанку,
Газета в руках, мислить про життя.
Аж тут летить Микитка, мов з ранку
Заведений моторчик, не дитя, а змія!
— Діду, а діду! А скільки важить Сонце?
А чому кіт Мицик ловить лиш мишей?
А чи є в тебе, у твому таємному віконці,
Мільйон цукерок і п'ятсот грошей?
Дід Василь здвигає брови хмуро:
— Микито, ти мені вже дай "хвилинку"!
У тебе що, сьогодні перебір, халтура?
Немає спокою мені ні на годинку!
— Діду, але ж... — Микитка знову дзень,
— А чому трава зелена, а не синя?
А де живе той хитрий, злий "ді-джей"?
А чи ти знаєш, що таке "путіна"?
Дід зітхнув, закрив газету втомлено,
І каже хитро, потираючи лоба:
— Ану, Микито, слухай! Я встановлю умову,
Бо в мене є на день обмежена "робоча квота"!
— Я на твої питання, онуче мій допитливий,
Даю сьогодні рівно П'ЯТЬ хвилин!
Після того, хоч на голову мені стрибай, немилий,
Я оголошую тотальний КАРАНТИН!
Микитка очі витріщив, аж рот відкрив:
— То це виходить, діду, що ти на п'ять хвилин
Мені ліміт на дурниці встановив?
А що ж я буду робити потім цілий день один?!
— Ну, тоді давай швиденько, поки час іде!
Хвилина ПЕРША: А чи може їсти кінь ковбаску?
Хвилина ДРУГА: А коли зима прийде?
Хвилина ТРЕТЯ: А де твоя, діду, стара маска?
Дід засміявся, ледь не впав зі стільця:
— Ой, ти Микитка! Ти ж такий "лімітник" спритний!
Ти мені "хвилинку" перетворив у цілий час,
І з тобою ніколи не буває сумно і самотньо!
Сподіваюся, цей варіант тобі сподобався! Це вже інша "хвилинка" для дідуся!
