I hate lies
Гуру
Ой краще нападпєм
-
-
oracle24.cc - клады в твоем городе. Оператор - t.me/OGOPER1 Трудоустройство - t.me/OracleManager -
Не знаете у кого взять берите у лучших работайте с лучшими. https://t.me/Bancher420 Наш канал https://t.me/+y2vVSIRXFaQ4Njg0
В ТопКу (топовую курилку - флудилку со стаффом и баблом), конкурсы от 3 г., каждые 10 тыс сообщений = 100$
- Автор теми pinksyndicate
- Дата створення
Barrabas
Посвященный
- Копчену і сирокопчену ковбасу, сир краще тримати в пергаменті.
- Готові страви – у харчових контейнерах із кришкою.
- Нарізки краще покривати фольгою.
- Фрукти та овочі – бажано тримати на антибактеріальних килимках або в спеціальних дерев’яних ємностях.
- Молоко після відкриття тетрапака – переливати в скляну банку.
- Будь-які відкриті заводські консерви – одразу перекладати в харчовий контейнер або скляний посуд.
- Зелень – можна тримати в щільно закритій ємності або хоча б у склянці з холодною водою.
I hate lies
Гуру
Бля чув давай краще домовися
Barrabas
Посвященный
Були собі дід і баба, була в них курочка ряба. Знесла курочка яєчко. Дід бив, не розбив, баба била, не розбила. Положили вони яєчко на поличку.
Бігла мишку, хвостиком зачепила і яєчко розбила. Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:
– Не плач, діду, не плач, бабо, я знесу ще вам яєчко, не просте, а золоте.
Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець.
Бігла мишку, хвостиком зачепила і яєчко розбила. Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:
– Не плач, діду, не плач, бабо, я знесу ще вам яєчко, не просте, а золоте.
Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець.
Barrabas
Посвященный
I hate lies
Гуру
То ж ти спати хочеш чи ні
andrik1488
Гуру
Це пізда. КАРАБАС накинув інфи уже на всі випадки життя блять
Barrabas
Посвященный
Був бідний чоловік. Пішов він до чорта та й каже:
– На десять літ дай мені багатство, а я через десять літ дам тобі свою душу.
І дав чорт тому бідному велике багатство. Мав він, що хотів, і рахунку в грошах не знав.
Минуло дев’ять років. На десятий рік почав той чоловік думати: «Треба ж дати чортові душу». І не хочеться дати. Іде він одного разу дорогою. І такий смутний. Та й здибається із бабою. Баба питає:
– Іване, чого ти смутний? Таке багатство маєш і смутний?
– Я уклав із чортом договір на десять літ, уже підходить строк віддати чортові душу.
– Іване, – каже баба, – що даси, як я викуплю тебе від чорта?
– Бабусю, дам, що схочете, – каже Іван. А баба йому:
– Даси корову і грошей, скільки зможу взяти в дві руки?
– Дам, бабусю.
– На десять літ дай мені багатство, а я через десять літ дам тобі свою душу.
І дав чорт тому бідному велике багатство. Мав він, що хотів, і рахунку в грошах не знав.
Минуло дев’ять років. На десятий рік почав той чоловік думати: «Треба ж дати чортові душу». І не хочеться дати. Іде він одного разу дорогою. І такий смутний. Та й здибається із бабою. Баба питає:
– Іване, чого ти смутний? Таке багатство маєш і смутний?
– Я уклав із чортом договір на десять літ, уже підходить строк віддати чортові душу.
– Іване, – каже баба, – що даси, як я викуплю тебе від чорта?
– Бабусю, дам, що схочете, – каже Іван. А баба йому:
– Даси корову і грошей, скільки зможу взяти в дві руки?
– Дам, бабусю.
I hate lies
Гуру
Це жесть я ніколи не розумів такого якогось такого
Barrabas
Посвященный
Баба й каже:
– Бери мішок пір’я, розстели по землі і фарбуй, щоб різні кольори були: чорний, зелений, червоний, синій, жовтий. А я прийду до тебе і скажу, що робити з тим пір’ям.
Так він і зробив. Пофарбував пір’я і жде бабу. А баба приходить до нього, скидає з себе сорочки та й каже:
– Масти мене медом.
Він помастив її медом.
– Тепер ліпи на мене, – каже, – пір’я.
І він обліпив бабу пір’ям. А вона каже:
– Веди мене на те місце, де маєш віддати чортові душу.
Привів її туди чоловік, а баба вилізла на деревину.
– Кажи чортові, най угадає, що я за птаха. Як угадає, то візьме душу, а як не вгадає, то не має права взяти.
Прийшов чорт. Дивиться, дивиться і не може сказати, що то за птаха на дереві сидить. Та бере лізе до баби. Обдивляється її кругом і не може розібрати, де голова в тої птахи, де крила, а де хвіст, бо вона вся в пір’ї і вся кругла. Баба як струснулася, чорт налякався і скочив на землю. Каже чоловікові:
– Маєш щастя. Відколи живу, не бачив такої птахи. Бери свою птаху, іди додому і живи до смерті.
Взяв чоловік бабу додому, обчистив її від пір’я, помив і дав корову й грошей, скільки в дві руки взяти могла.
І жив той чоловік у добрі до самої смерті.
– Бери мішок пір’я, розстели по землі і фарбуй, щоб різні кольори були: чорний, зелений, червоний, синій, жовтий. А я прийду до тебе і скажу, що робити з тим пір’ям.
Так він і зробив. Пофарбував пір’я і жде бабу. А баба приходить до нього, скидає з себе сорочки та й каже:
– Масти мене медом.
Він помастив її медом.
– Тепер ліпи на мене, – каже, – пір’я.
І він обліпив бабу пір’ям. А вона каже:
– Веди мене на те місце, де маєш віддати чортові душу.
Привів її туди чоловік, а баба вилізла на деревину.
– Кажи чортові, най угадає, що я за птаха. Як угадає, то візьме душу, а як не вгадає, то не має права взяти.
Прийшов чорт. Дивиться, дивиться і не може сказати, що то за птаха на дереві сидить. Та бере лізе до баби. Обдивляється її кругом і не може розібрати, де голова в тої птахи, де крила, а де хвіст, бо вона вся в пір’ї і вся кругла. Баба як струснулася, чорт налякався і скочив на землю. Каже чоловікові:
– Маєш щастя. Відколи живу, не бачив такої птахи. Бери свою птаху, іди додому і живи до смерті.
Взяв чоловік бабу додому, обчистив її від пір’я, помив і дав корову й грошей, скільки в дві руки взяти могла.
І жив той чоловік у добрі до самої смерті.
lastbreath
Конфуций
Barrabas
Посвященный
Дикі бджоли мали гніздо в дуплавім дереві. Довідавшись о тім медвідь і надіючись на свою силу, приходить до них і каже:
– Ви дрібні і слабі сотворіння! Дайте мені ваш мед, бо інакше дерево виверну, мед з’їм, а вас видушу!
– Добре, – кажуть бджоли, – пробуй; якщо даш нам раду, ми піддамося.
Медведя розгнівала така відвага бджіл, вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, но нараз учув такий біль, що і за свою силу забув, бо бджоли в язик, уха, ніс накололи його боляче своїми жалами, а він, утікаючи, не слухав, як бджоли кликали за ним:
– Пам’ятай, що і малі сотворіння вміють боронитись!
Тут така наука: навіть малими, але згуртованими силами можна багато доброго зробити і від ворогів оборонитись.
– Ви дрібні і слабі сотворіння! Дайте мені ваш мед, бо інакше дерево виверну, мед з’їм, а вас видушу!
– Добре, – кажуть бджоли, – пробуй; якщо даш нам раду, ми піддамося.
Медведя розгнівала така відвага бджіл, вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, но нараз учув такий біль, що і за свою силу забув, бо бджоли в язик, уха, ніс накололи його боляче своїми жалами, а він, утікаючи, не слухав, як бджоли кликали за ним:
– Пам’ятай, що і малі сотворіння вміють боронитись!
Тут така наука: навіть малими, але згуртованими силами можна багато доброго зробити і від ворогів оборонитись.
I hate lies
Гуру
Ну таке воно
Barrabas
Посвященный
Дмитрик прокинувся від ароматного запаху їжі та блискавкою опинився на кухні. На столі його чекала тарілочка тепленьких ажурних млинців, складених конвертиками та прикрашених ягідками малини.
– Ням-ням. Смакотааа, – привітався з млинцями Дмитрик.
Коли тарілка спорожніла, хлопчик зразу скочив зі стільця і побіг збиратися до школи.
Бабуся сумно зітхнула та тихо промовила:
– Ні тобі "доброго ранку", ні тобі "дякую", ні тобі "до побачення".
На математиці Дмитрик виявив, що забув циркуль, тому він вирішив попросити його в сусідки по парті Аліси:
– Дай мені, бу...Бу...Бууу...
Він став кольору стиглої полуниці від напруження, але слово "будь ласка" в нього ніяк не виходило.
– Дай мені циркуль! – неочікувано для себе вигукнув на весь клас Дмитрик.
Аліса зробила круглі очі від здивування та все ж таки простягла циркуль неввічливому однокласнику.
На перерві дівчинка відтанула та пригостила Дмитрика шоколадним батончиком. Але "дякую" так само в нього не вийшло.
Тож Аліса подумала, що Дмитрик глузує над нею, та дуже образилася.
Додому хлопчик повернувся сумний, як дощова хмаринка, і майже ні з ким не розмовляв. Він так і не зрозумів, чому від нього повтікали ввічливі слова.
Вночі в його сон завітала фея Дяка Будьласківна. Вона дорікнула Дмитрику, що вчора він був нечемним з бабусею – не привітався, не подякував за сніданок та не попрощався. Дмитрик пригадав той ранок, і йому стало соромно. Тоді фея ввічливості нахилилася над його вухом та прошепотіла спосіб, як виправити цю прикру ситуацію.
Рано-вранці бабуся прокинулася від грюкання, що лунало з кухні, та поспішила на перевірку своїх володінь. Дмитрик у фартушку стояв коло плити. Він усміхнувся та простягнув бабусі повну тарілочку оладок щедро политих медом.
– Ням-ням. Смакотааа, – привітався з млинцями Дмитрик.
Коли тарілка спорожніла, хлопчик зразу скочив зі стільця і побіг збиратися до школи.
Бабуся сумно зітхнула та тихо промовила:
– Ні тобі "доброго ранку", ні тобі "дякую", ні тобі "до побачення".
На математиці Дмитрик виявив, що забув циркуль, тому він вирішив попросити його в сусідки по парті Аліси:
– Дай мені, бу...Бу...Бууу...
Повідомлення об'єднано автоматично:
Він став кольору стиглої полуниці від напруження, але слово "будь ласка" в нього ніяк не виходило.
– Дай мені циркуль! – неочікувано для себе вигукнув на весь клас Дмитрик.
Аліса зробила круглі очі від здивування та все ж таки простягла циркуль неввічливому однокласнику.
На перерві дівчинка відтанула та пригостила Дмитрика шоколадним батончиком. Але "дякую" так само в нього не вийшло.
Тож Аліса подумала, що Дмитрик глузує над нею, та дуже образилася.
Додому хлопчик повернувся сумний, як дощова хмаринка, і майже ні з ким не розмовляв. Він так і не зрозумів, чому від нього повтікали ввічливі слова.
Вночі в його сон завітала фея Дяка Будьласківна. Вона дорікнула Дмитрику, що вчора він був нечемним з бабусею – не привітався, не подякував за сніданок та не попрощався. Дмитрик пригадав той ранок, і йому стало соромно. Тоді фея ввічливості нахилилася над його вухом та прошепотіла спосіб, як виправити цю прикру ситуацію.
Рано-вранці бабуся прокинулася від грюкання, що лунало з кухні, та поспішила на перевірку своїх володінь. Дмитрик у фартушку стояв коло плити. Він усміхнувся та простягнув бабусі повну тарілочку оладок щедро политих медом.
I hate lies
Гуру
Ну добре
Barrabas
Посвященный
– Доброго раночку, бабусенько. А я вже нам сніданок начаклував.
– Ооо, ґречно дякую, як це несподівано і приємно!
– Вибач, що вчора я був нечемним. Більше таке не повториться.
Бабуся обійняла онука та стерла борошно з його щоки.
Дмитрик радів, адже бабуся пробачила його, а ввічливі слова повернулися і вимовлялися легко.
У гарному настрої бабуся та онук поснідали смачними оладками, рецепт яких Дмитрику уві сні нашепотіла фея ввічливості.
У школі хлопчик попросив вибачення і в Аліси й пригостив дівчинку оладками власного приготування.
Більше від Дмитрика ввічливі слова не тікали, ще й нові додалися. Тож Дяка Будьласківна із задоволенням спостерігала, яким чемним став її учень.
– Ооо, ґречно дякую, як це несподівано і приємно!
– Вибач, що вчора я був нечемним. Більше таке не повториться.
Бабуся обійняла онука та стерла борошно з його щоки.
Дмитрик радів, адже бабуся пробачила його, а ввічливі слова повернулися і вимовлялися легко.
У гарному настрої бабуся та онук поснідали смачними оладками, рецепт яких Дмитрику уві сні нашепотіла фея ввічливості.
У школі хлопчик попросив вибачення і в Аліси й пригостив дівчинку оладками власного приготування.
Більше від Дмитрика ввічливі слова не тікали, ще й нові додалися. Тож Дяка Будьласківна із задоволенням спостерігала, яким чемним став її учень.
Схожі теми
- Закрита
