Тріп репорт: ЛСД 720мкг (Parkman)
Дозування:
• 1 марка — 19:00
• 2 марка — 20:00
• 3 марка — 23:30
Початок подорожі був поступовим. Спочатку, після першої марки, відчуття легкого піднесення — світ став яскравішим, і все навколо почало змінюватись. Музика стала глибшою, а відчуття часу ставало рідким. Проте це було лише передчуттям того, що прийде згодом.
З прийомом другої марки (20:00), відчуття глибини посилились. Я почав відчувати, як простір стає більш гнучким, як ніби я не просто сприймаю оточення, а стаю частиною його. Візуали стають абстрактними, форми сплутуються і змінюються, створюючи нові зв’язки. Я відчував, що можу взаємодіяти з навколишнім світом, поглинаючи кожен момент у себе.
Після третьої марки о 23:30 (ближче до 01:30-2:00 ночі) почався найбільш глибокий і трансцендентний момент подорожі. Моя свідомість розчіплялася, і я потрапив в стан, де неможливо було вловити межу між собою та світом. Все стало рідким і розмитим, як візуали, так і мої думки, вони всі плинули в нескінченному потоці.
Відчуття, що я знаходжусь в центрі себе, в центрі всесвіту, де всі думки і події одночасно сплітаються в єдиний потік, стало всеосяжним. Час вже не мав ніякого значення, його межі стали переміщувати простір. Все ставало більш абстрактним, простір і час були повністю злиті в одну нескінченну течію.
Особливо важливою частиною цього досвіду була моя вигадана мова. На певному етапі я зрозумів, що почав думати на своїй власній мові — мові, яку неможливо описати словами. Це була система символів і відчуттів, яка існувала поза межами звичних граматичних правил, і при цьому була цілком цілісною і доступною тільки для мене. Мовний процес був моментальним: кожна думка з’являлася одночасно з самим консенсусом того, що вона означає. Це було не просто осмислення, а відчуття, що кожна думка — це одночасно її реалізація і прийняття.
Це було дивно і велично, як ніби само існування думок, подій, і часу стало єдиним процесом, і все це можна було «бачити» не через звичні слова, а через цю мову — абстрактну і прямолінійну.
Також на моменті розчіплення свідомості я зрозумів, що час перестав бути лінійним, і навіть моє сприйняття простору змінилось. Все стало своєрідним калейдоскопом, де кожна частина світу та мої переживання були взаємопов’язані без якихось чітких меж.
Підсумок: Мій досвід став величезним відкриттям. Я відчув себе в центрі всього, де час і простір більше не були важливими категоріями, а всі думки, події і зміни перетворювались у нескінченний потік, що пронизував усе. Я пережив момент, коли свідомість і реальність стали єдиним цілим, і вигадана мова стала основою для розуміння і прийняття цього досвіду. Цей стан важко описати словами — це було злиття, трансформація і пізнання себе на зовсім новому рівні. А найкайфовіше те, що жодного БЕД ТРІПУ мають Єго! Я це зробив ! Я максимально приймав усе що відбувається зі мною і це було кайфово….
