Переглянути вкладення 44029
neoland нещодавно відзвітував про нове досягнення. Знаючи як часто мені доводиться пройобувать дедлайни, завдання написати тріп-репорт одразу ж пріоритезувалось під тиском уявного образу, як в мене під аватаркою красується "чайка пробу нє давать" і taiga такий на мене споглядає зневажливо, як на людину непорядну і безвідповідальну. Ой бля як соромно буде! Треба писати, треба сісти і почати писати. Головне почати а далі вже якось само піде. Згадую про нотатки - вже щось.
Продавець: TipTopShop
Видав пробу кладом: taiga
СКАРБ
- Фото: 1 (одне) фото задовільної якості. Давність - близько місяця. Знайти по ньому місце було легко завдяки впізнаваній комбінації з дерев на задньому плані. Дрібних орієнтирів, тих що безпосередньо на поверхні грунту, майже не було. Довелось дуже прискіпливо співставляти уявні лінії, проведені від більш далеких об'єктів. Визначив точку, колупнув пальцем, і БІНГО. Я трошки мінусую бали через те що впевнений на 100% що менш досвідчений+кмітливий пошукач скарбів не зміг би так прицільно визначити де саме зарита та ізо. 8.5/10 (чьотко)
- Координати: похибка близько 3 метрів, чьотко.
- Відповідність вказаному району: - 675м від точки на карті "ст. м. Оболонь" до точки зі скарбом, тобто чьотко.
- Місцина: Озерце Кирилівське на оболоні. Прибув я туди під вечір 24 серпня. Вже на підході я побачив що біля озера повно людей, всі бухають і пікнікують, тобто зростає ймовірність зустріти на кладі компанію з шашликами, дітьми і собаками. від цих думок у мене пересохло в роті і спітніло між пальцями. Дійшовши до місця, я зрозумів що марними були мої перестороги, оскільки локація була ну прям дуже вдалою. І я чомусь впевнений що це не випадковість, а досвідчений розум кур'єра продумав де покласти так щоб я легко і не привертаючи зайвої уваги міг його зняти навіть при максимальному завантаженні локації людьми. Отже, з цим все дуже чьотко.
ВЙО ДОДОМУ!
На маршруті були ще 2 клади з шш, 1г і 2г. Перший -, другий +. Втомився, накурився, вирішив сьогодні вже відпочивати. Це був вечір п'ятниці.
Парасимпатичний вікенд тривав всю суботу і до пізнього вечора неділі. Весь цей час я відновлював сили в канабіноїдному напіванабіозі. Спав, хапав, їв, дивився стендапчик - все як люблю, все як я звик.
В неділю ввечері я зрозумів що спати вже набридло. План такий був: розігнатись вдома, перед коменд. годиною поїхати на роботцю, там ніч потусити собі, похоботитись, і вранці в понеділок, поки не поприходили колєги, з'їбнути додому(бо в мене відпустка). Це для мене звична поведінка - сидіти на роботі до пізна чи навіть до ранку. При цьому я не роботою зайнятий, а байдикуванням. Займаюсь своїми справами, читаю репорти на улюбленому форумі, слухаю музичку. Ось цей репорт доречі теж пишу знаходячись на роботі пізнім вечором. Та й таке, годі вже преамбул.
ВЙО ДО МЕТУ!
Тестер: Чол/32р/180см/102кг
Толер: Д-Мет раніше вважайте шо не пробував.
Крос-толер: просто ЇБЄЙШИЙ! Чи не щодня їм амфетамін, бо я ним лікую свій РДУГ. Також хапаю кожного дня, бо канабіс захищає мої нейрони нейротоксичності спідів.
ТАКОЖ ХОЧУ НАГОЛОСИТИ ЩО ВКАЗУВАТИ ГАНДЖУБАС У ГРАФІ "КРОС-ТОЛЕРАНТНІСТЬ" З БУДЬ-ЯКИМИ СПІДАМИ ЦЕ ПОВНА НІСЕНІТНИЦЯ, АДЖЕ В НИХ НЕМАЄ СПІЛЬНИХ РЕЦЕПТОРІВ-МІШЕНЕЙ. НЕ РОБІТЬ ТАК БІЛЬШЕ.
Речовина: дрібнесенькі матові кристали розміром 2-3 мм і крихти від них(ФОТО). Запах - майже відсутній. Вологі, чого я не очікував. При чому волога потрапила туди не із зовнішньої середи, а разом з кристалами д-мету. Якби то була зовнішня вода, то обидва зіпи мали б на стінках рідину. Не те шоб я вважав це за суттєвий недолік, тим паче що кристали підсохли у залишеному на півгодини відкритим зіп-лоці. Втім вважаю за потрібне вказувати такі дрібниці. Бо я трошки перфекціоніст, хоча мій батя напевне зареготав би голосно, почувши таке від мене.
Переглянути вкладення 44073
(волога в пакеті)
Вага: 0.5г, як і заявлено.
Тест реактивами: не проводився.
Спосіб вживання: знюхування з дзеркала і куріння з лампочки.
Переглянути вкладення 44031
(кристали на фользі)
Подрібнив, але характерного хрусту не чув, бо робив це не карткою на твердій поверхні, а поклавши кристали в паперовий міні-конвертик, по якому потім добряче пройшовся округлою бічною поверхнею запальнички Кліппер. Отримав дуже дрібнодисперсний білий порошечок. Оформив його в дві грубенькі дорослі стежини і одну стежинку поменьше.
Переглянути вкладення 44030
(дрібнодисперсний порошечок)
00:00 Вжухнув одну, жмихнув другу, та й сидю чекаю… Ніс не пече, сльоза не тече, ліфти я теж не то шоб дуже помітив. Так, вони були присутні але порівняно з тим пекучим термоядом до якого звикла моя носоглотка, я їх навіть і не помітив. Помітив що мій носяра виділяв рідких соплів більше і довше, через що я після кожного внюху, години півтори ще вельми активно підшморгував. Пізніше я догнав чому цей д-мет всім крутив у носі, а мені - ніт.
00:10 "ХЗ… шось наче є, але хз" - перший запис у тріп-блокноті. На кілька секунд замислився над продовженням думки, і ось саме в цей момент, коли мій мозок заперебирав варіанти, я вже явно так відчув як жваво і впевнено зарухались когніції у голові. Процес пішов, настрій покращився.
00:20 Наливаю фанту, кидаю лід, прямую на балкон курити сігу. Помічаю плавність рухів і свідомості, загострилось сприйняття. Курю і гортаю телефон, паралельно видивляюсь у глибинах пропріоцепції ту саму всемогутню метамфетамінову тягу. Ще одну сігу, ще погортаю. Подальшого наростання ефекту нема.
00:50 Та що ж такоє-то? Чого мене не пиздячить так, як має пиздячить. Як не глянеш репорт, на цей же самий дімет, так ого шо там пишуть. Де пріход, йобана! Колотись мені ним, чи шо робить? - я дозволив собі вивільнити ірраціональні дитячу емоцію щоб усвідомити її та відпустити. Тепер продовжую вивчати свої відчуття, максимально абстрагувавшись від будь-яких очікувань і формувати враження про нову речовину.
01:10 Повернувся з балкона, згадав про ту третю доріжку і одразу ж знюхав це непорозуміння.
Подумав трохи, та й вирішив ще трохи кристалів кришануть і занюхнуть. Цього разу вже карткою об каменюку розтираю. О, і правда що хрустить прикольно. Вийшла деха такаж як попередня. Різко її вдихаю, і... ОХУЇВАЮ ЯК ЖЕ СУКА ПЕЧЕ! Ну просто неочікував. Мабуть що карткою ці кристали розтираються до більш агресивної фракції. Якщо це була розплата за можливість почути той самий хрускіт, то повірте - він не вартий того щоб оце терпіть.
01:40 Так, вже майже 23 година, а я ж ще на роботу хотів пиздувать. Починаю збиратись, поскладав у рюкзак все що треба, швиденько прийняв душик, легеньку баночку на доріжку, щоб не засумувати. Сиплю корм своєму покемончику, вибігаю з квартири і стрибаю на найближчий самокат.
02:20 Як же пре добре! Прекрасно пре! - ось що в голові крутилось на фоні поки я газував на двоколісному зеленому драконі. А ви їздили хоч раз на самокаті у такому, знаєте наспідовано-обдовбаному кондішені? Мені це завжди було довподоби, але з д-метом замість звичного амфу - ото було неймовірне відчуття. Прям дуууже приємно їхати, ТУПО КАЙФ! Мчиш як граціозний футуристичний ніндзя, розсікаєш темряву неосвітленого ліхтарями нічного міста. Ти найуважніший, найспритніший, наймайндфулнесніший учасник дорожнього руху у світі. Ти джедай під д-метом, тобі немає рівних.
Переглянути вкладення 44080
(ніндзя на самокаті, фото ілюстративне)
02:40 Приїхав. План був наступний: зафільмувати крупним планом процес випаровування і зворотню кристалізацію з утворенням характерного візерунка. Ну і вжити цю речовину шляхом куріння через лампу. Але не все так просто. По мірі втілення планів, виникало додаткове хоботіння над вирішенням необов'язкових задач. Але ж як майстерно я справлявся з ними.
Виявляється, що нині класичну лампу розжарювання треба ще пошукати, бо в багатьох магазинах є тільки лед-лампи, а вони для таких справ не годяться. Короче єдине що мав у розпорядженні - маленька лампочка витягнутої форми, з маленьким діаметром цоколя(чи як воно там, ну ви поняли). Якось так вийшло що цей залізний набалдашник, за який зручно тримати поки грієш скло запальничкою, він відокремився від скляної частини і вже не кріпився до неї. Можна було вийти з положення приклеївши його суперклеєм, але ж тоді хто його зна - може при випарюванні ді-мету випарується ще й суперклей, а я збирався тільки одну речовину тестувати. До клею ще якось морально не готовий.
03:00 І тут проблиснула в мене ідея закріпити лампу магнітами до залізної приблуди, що мені її колись підігнали фармпрєди. А може і не мені, а моєму попереднику, якому раніше цей належав кабінет. Конструювання шедевру інженерної думки зайняло близько 40хв. Наступною надзадачею було встановити 2 смартфони так щоб знімали одночасно крупним планом з різних ракурсів. На це пішла десь година. Мусю визнати що увесь цей час мене супроводжувало неабияке завзяття. Таке, знаєте, плавне і помірковане, конструктивне. Ще я звернув увагу на те, що ця особлива тяга була напрочуд стабільною, тривкою. До мене періодично приходило бажання ще занюхать, ще догнатись. Але, розумів що це в мені говорять сформовані роками патерни споживання, що насправді доганятись немає потреби. Вирішив що наступний раз вжию тоді коли буде готове все для куріння.
Трохи про сформовані роками патерни
Звик юзати амф. Звик що мені, щоб добряче так рознюхатись, то це треба зробити декілька підходів з короткими проміжками. В цих проміжках зазвичай події відбуваються за відпрацьованим сценарієм. Після першого занюху, коли печіння в носі найсильніше, я виходю на балкон з чайом і курю 2-3сіжки, гортаю якісь звичні мені агрегатори новин, вакансій або ще якоїсь хріні. В цей час моє обличчя переливається усіма можливими відтінками огиди, зі страдницькою гримасою проковтує коктейль "3-С"(Соплі, Сльози і Сульфат), що стікає носоглоткою на корінь язика, чим спричиняє поодинокі стримані побекування. В наступному міждоріжному проміжку я зазвичай сідаю срати, і тим часом гортаю телефон. Потім знов на балкон курити сігу чи дві. Потім ще раз догончик, після якого йду купатись. В останньому проміжку я вдягаюсь, і наостанок ляснувши легеньку стежку, пиздую кудись у справах.
Так от, що я викупив за цю мою спробу знайомства з речовиною - це те шо відтворювання звичного патерну поведінки з амфом для ді-мету не годиться. Йому треба дати розкритись, і це має бути якась дія, що передбачає рух. Ну принаймні в мене таке склалось враження, що коли я залипав у бездіяльності, наприклад в телефоні, то згодом ловив себе на думці "Бля, чого мене пиздує так слабенько? Невже заради цього всей кіпіш?". А коли починались рухи(хода, миття в душі), чи якась цілеспрямована діяльність, то з'являється та сама благородна, незрівнянна, метамфетамінова тяга. Апогею мабуть відчуття сягнули підчас їзди на самокаті. І не дивно, бо вироблення дофаміну нашим мозком нерозривно пов'язано з рухом, при чому як власним, так і рухом об'єктів у полі зору.
04:40 Власне, ця мить настала. Сильно деталізувати вже не буду, бо і так цей репорт вийшов занадто розлогий та перенасичений недоречними подробицями. Тут мають бути плоди моїх потуг на ниві візуального контенту.
Переглянути вкладення 44033
(гіфка1)
Переглянути вкладення 44034
(гіфка2)
Переглянути вкладення 44035
(гіфка3)
Враження від куріння: Дим майже без запаху, трохи гіркуватий на смак, це відчутно коли струмінь диму потрапляє на язик. Курити довелось багато і довго. Якщо чесно навіть трохи підзаїбався, але якогось вау-ефекту знову ж таки не відчув. Враховуючи те, що кожен раз коли я курив альфу, то мене так само все ніяк не розпиздячувало в тій мірі, в якій розпиздячило би більшість споживачів, роблю висновок що в силу певних обставин метод куріння мені не дуже підходить. Може в мене там смоли тютюново-ганджубасові товстим прошарком вистилають альвеоли та перешкоджають потраплянню метамфетаміну в кров. А може шось інше, я хз.
05:30 Після куріння я десь години півтори плідно попрацював над одним документом, і навіть завершив роботу над ним. Не припинив чи забив, а саме завершив. Як і все, над чим я хоботився/трудився тієї ночі, теж було повністю виконано, дороблено, завершено без жодних суттєвих відволікань. Отже, можемо записати ще один потужний "плюсик" Тіп-Топовім Д-мету.
07:00 От вже і ніч промайнула, ранок. Починаю збиратись неквапливо. Присутня легка втома і неприємна порожнеча в шлунку, через що з'явився ниючий біль в епігастрії.
07:30 Аж ось, завила йобана сирена, і почалась та сама наймасовіша від початку повномасштабки ракетно-дронова атака. Ото бахкало, яебу! Світло вирубилось, води якийсь час не було. Довелось весь день, щонайменше до обіду, тусить на роботі. Ніхто зі співробітників, окрім Марини Вячеславівни того дня так і не доїхав до роботи. То ж ми трохи потеревенили, я пригостився якимось хавчиком з її запасів, та й порозходились по своїх кабінетах.
Проходячи повз дзеркало, вже після того як пролунали гучні вибухи, я помітив своє відображення з блідою дещо переляканою пикою та ширшими ніж зазвичай зіницями. Так і не зрозумів, то було через вибухи чи може я все ж таки забагато викурив д-мету. Мабуть все разом…
ПОТУЖНИЙ ВИСНОВОК
Переглянути вкладення 44036
Дорогі українці! Ще один день — і ще один досвід. Ми отримали кристали, які були якісними, від перевіреного продавця, професійно доставлені на місце. Кур’єр відпрацював чітко, місце закладки було продумане до найменших деталей. Усі процеси були організовані на найвищому рівні. Це свідчить про високий професіоналізм тих, хто працює на результат для кожного з нас.
Що стосується дії речовини, то тут, можливо, питання в індивідуальних особливостях — моїй толерантності. Маю сказати, що ефект був помітний, але з огляду на мій досвід і високий рівень толерантності до речовин, він не досягнув того рівня, якого б хотілося. Але це питання індивідуальне, і не можна оцінювати результат виключно через мою призму.
З іншого боку, не можна не згадати важливі моменти, які супроводжували цей день. Ракетні удари, атаки дронів, але ми були під захистом наших ППО. Завдяки злагодженій роботі систем оборони, ми змогли пережити цей важкий ранок, коли лунали вибухи, але все було під контролем. Наша сила в єдності, і ми впевнено рухаємося вперед, навіть у таких непростих умовах.
Окрему подяку хочу висловити шановному панові taiga . За той безпрецентний рівень підтримки і за віру в нашу доброчесність.
Ми працюємо далі. Тримаймося, і результат прийде.
Слава Секті!
ТіП-ТОПу Слава!
Дякую всім за увагу
