Borborigmo
Гуру
Наркофобія — це не просто страх наркотиків. Це соціально-психологічний вірус, який десятиліттями штучно розганяли через пропаганду, міфи й популізм. Наслідок — мільйони людей не отримують лікування, безліч речовин демонізуються, а суспільство живе в ілюзіях.

Що таке наркофобія?
Слово неформальне, але суть зрозуміла:Це явище існує не лише серед "бабушок на лавці", а й серед політиків, лікарів і навіть частини наукової спільноти.Наркофобія — це патологічний, ірраціональний страх або ненависть до всіх психоактивних речовин, незалежно від їх ефекту, безпеки чи контексту.
Чи є наркофобія реальною психіатричною діагностованою фобією?
Формально в класифікаторах — ні.У DSM-5 чи МКХ-11 немає окремої статті "наркофобія".
Але механізм той самий, що й у класичних фобій:




Тобто за структурою це відповідає класичним фобічним розладам, просто має соціально-культурний ґрунт.
Звідки взялась наркофобія?
Корінь — "Війна з наркотиками", яку запустили ще у 20 столітті:- Пропагандистські кампанії.
- Демонізація коноплі, психоделіків, навіть медичних речовин.
- Страхові історії в стилі "один раз спробуєш — все, залежний/помер".
- Політичні ігри, де наркострах використовується як контроль.
Чим небезпечна наркофобія?





Як протидіяти наркофобії?





Висновок:
Наркофобія — не просто позиція "я проти наркотиків". Це соціально-психологічний дефект мислення, який шкодить і окремим людям, і суспільству загалом.Ти можеш не вживати сам, але це не має означати, що ти підтримуєш ірраціональну істерику й брехню довкола теми.