∆lNKVIZITOR∆
У меня не покупать!
Епічний суп "Котлетний ф’южн" з паштетом, пекінкою та капустою
«Якщо у тебе в холодильнику залишилися котлети від бургерів, трохи свинного паштету і пара овочів, то не спіши це все викидати – настав час епічної кулінарної магії!
Ми приготуємо суп, що перевершує закони гастрономії.»
Ми приготуємо суп, що перевершує закони гастрономії.»
Що знадобиться для цього божевілля?
2,5 л води – або що там у тебе є в каструлі 2-3 залишкові котлети – можна навіть ті, що трохи підсохли 2 картоплини – щоб був натяк на класичний суп 1 морквина – для краси і солодкуватої нотки 1 болгарський перець – бажано яскравий, бо життя і так сіре 1 цибулина – щоб плакати не тільки через зарплату 2 зубчики часнику – для аромату та захисту від вампірів 150 г цвітної капусти – можна більше, якщо любиш м’якеньке Половина качаної пекінської капусти – для легкості, бо котлети і паштет то важко 1 ст. л. томатної пасти – червоний колір додає солідності 1 ч. л. копченої паприки – щоб було відчуття, ніби суп із багаття 0,5 ч. л. гострого перцю у мене кайєнський– щоб аж очі заіскрилися 1 ч. л. кумину – таємний інгредієнт Лавровий листок, сіль, перець – класика, яку не змінюють Пучок зелені – щоб виглядало, ніби ти стараєшся 2 ст. л. паштету я уєбав 250 грам...– зараз буде магія!
Алгоритм створення шедевру
1. Котлети в бій!
Ріжемо котлети на шматки, кидаємо на пательню і смажимо до рум’янцю. Так вони стануть схожими на рване м’ясо.
2. Засмажка – це серце супу
На олії смажимо цибулю, моркву і болгарський перець, додаємо томатну пасту, паприку, гострий перець та кумин. Це буде пахнути так, що сусіди почнуть стукати у двері. мені нагадувало запах єбанутих шишок, аж захотілося курнути
3. Доливаємо воду та закидаємо овочі
Додаємо картоплю, цвітну капусту і лавровий лист. Варимо 15 хвилин, а потім закидаємо пекінку.
4. Паштетна підлива – секретний соус
Паштет розмішуємо в гарячому бульйоні до однорідної маси, потім вливаємо в суп і добре перемішуємо. Це зробить текстуру супер насиченою.
5. Фінальні штрихи
Додаємо смажені котлети, часник і зелень. Вимикаємо вогонь і даємо настоятися.
---
Що вийшло?
Це щось між гуляшем, бограчем, солянкою і борщем, але ще краще, бо з паштетом!
Для кого цей суп?
Для людей, що не бояться кулінарних експериментів Для тих, хто вірить, що залишки – це новий чорний Для шефів, які готують з душею і без зайвого напрягу
Подай це з грінками, твердим сиромабо просто хлібом – і насолоджуйся новою кулінарною класикою!
Як я пек бананові кекси без яєць і здорового глузду
Одного чудового дня, коли холодильник підморгнув мені своєю порожнечею, а бажання поїсти солоденького стало сильнішим за здоровий глузд, я вирішив спекти насичені бананові кекси. Три банани сумно дивилися на мене з миски, натякаючи, що їхній час настав. Але тут виявилося, що яєць немає. Зате є агар-агар. Що ж, на війні всі засоби хороші!
Готуємо магічне тісто
Першим ділом треба було активувати агар-агар. "Активувати" – звучить серйозно, ніби я запускаю космічну місію. Але ні, просто довів його до кипіння у воді й трошки покип'ятив. Здавалося, що я варю якусь алхімічну субстанцію. Чи висушую анальгін щоб бадяжити фен... Вибачте...
Паралельно розминаю три банани – відчуваю себе справжнім барменом у світі випічки. Додаю 100 г цукру (може, треба було менше, але я не для дієти печу). 80 мл олії ллється в миску, як лава у вулкан, а ванільний екстракт додає аромату – хай кухня хоч трохи пахне не підгорілим.
Далі – сухі інгредієнти: 200 г борошна, розпушувач, сода, кориця. Відчуваю себе алхіміком, який творить золото (ну або хоча б щось їстівне). Все змішую – виходить тісто, схоже на щось між дитячими художніми експериментами й ранковим настроєм після недосипу.
Час магії!
А ось і важливий момент – рідина! В холодильнику знайшов мигдальне молоко. Ну, якщо я вже експериментую, то до кінця! Додаю 100 мл, і тісто стає ідеальним – не рідке, не густе, а саме таке, яке має бути, коли ти не знаєш, яке воно має бути.
Розподіляю тісто у форми, заповнюючи їх на три чверті (бо на чверть залишаю місце для надії, що вони піднімуться). Запихаю у розігріту до 180°C духовку й перехрещую пальці.
Фінал кулінарного трилера
Після 25 хвилин випікання я зазираю в духовку й бачу... о, диво!
Вони піднялися, не згоріли і пахнуть, як щось дійсно їстівне! Перевіряю зубочисткою – суха! (Для тих, хто не в темі: це означає, що випічка готова, а не що я просто ткнув зубочистку в порожнечу).
Дістаю, пробую... І це неймовірно м'яко, бананово та смачно!
Без яєць, без паніки, зате з агар-агаром, мигдальним молоком і вірою в краще.Висновок: іноді найкращі рецепти народжуються з того, що у тебе нічого немає. А тепер залишилося ще каву зварити – бо хто ж їсть кекси без кави?
