Мить, яку прожив ти між народженням і смертю -
Занадто вже коротка, щоб називать її життя.
Обводять на узбіччі крейдою якусь чувіху мертву.
Впізнав її? Твоя свобода це, що лине в небуття.
Звичайно можеш ти робить, що забажаєш.
Лиш просто забажать не можеш, що тобі бажать.
Ілюзія свободи й вибору завжди тебе утішить,
Та ким ти станеш, якщо в тебе її відібрать?
Мені такі ілюзії і задарма не треба.
Болюча істина - краща ніж солодка брехня.
Згоріла безліч, що тягнулись до зірок у небо.
Хоч Будда ще давно сказав, що всі бажання -
Хуйня.
***
Станеш вільним - ставши безвільним,
Покажи хуй своїй свободі дебільній.
Ради щастя перестань метушитись,
Ми долі діти без волі, без шансу звільнитись.
Похорони всі свої бажання,
Все, що відчуваєш, бачиш, знаєш -
Виклика лиш зітхання.
Піхви, тачки, гроші - нахуй не треба.
Цінніше вміти забивати хуй, такий щоб до неба.
***
Голодний буде мріяти лише про їжу,
Німий - щоб вголос нахуй раз хоча б себе послать.
Раби від криків про свободу мають грижу,
А вільним на свободу, як на хавку ситим - срать.
На тих, в кого лаве вже не вміщається у банках,
Всі дружно дрочать, а якщо не маєш грошей - лох.
Та кожен мертвим з них прокинеться одного ранку.
Чим більше маєш - більше сциш в труси, щоби не здох.
За все, що в мене є - я вдячний Всесвіту безмежно.
Але якщо він раптом забере усе - не буду нить.
Безвільним вільним долі посланцем я по життю крокую.
Дітям Абсолюту - лиш Абсолют розказує як жить.
***
До своєї мети кожен твій крок,
Такий же цінний як до теплої шкіри кожен блохи стрибок,
І якщо ти втратиш все, подихаючи на смітнику,
Вільним поржи з деганів, що дрочать на свободи культ.
Смерть - твій союзник і друг,
Обмеження відведеного часу - стимулює твій рух.
Біди і страждання - не зачіплять тебе,
Коли тебе, як Будду - абсолютно ніщо не їбе.
Занадто вже коротка, щоб називать її життя.
Обводять на узбіччі крейдою якусь чувіху мертву.
Впізнав її? Твоя свобода це, що лине в небуття.
Звичайно можеш ти робить, що забажаєш.
Лиш просто забажать не можеш, що тобі бажать.
Ілюзія свободи й вибору завжди тебе утішить,
Та ким ти станеш, якщо в тебе її відібрать?
Мені такі ілюзії і задарма не треба.
Болюча істина - краща ніж солодка брехня.
Згоріла безліч, що тягнулись до зірок у небо.
Хоч Будда ще давно сказав, що всі бажання -
Хуйня.
***
Станеш вільним - ставши безвільним,
Покажи хуй своїй свободі дебільній.
Ради щастя перестань метушитись,
Ми долі діти без волі, без шансу звільнитись.
Похорони всі свої бажання,
Все, що відчуваєш, бачиш, знаєш -
Виклика лиш зітхання.
Піхви, тачки, гроші - нахуй не треба.
Цінніше вміти забивати хуй, такий щоб до неба.
***
Голодний буде мріяти лише про їжу,
Німий - щоб вголос нахуй раз хоча б себе послать.
Раби від криків про свободу мають грижу,
А вільним на свободу, як на хавку ситим - срать.
На тих, в кого лаве вже не вміщається у банках,
Всі дружно дрочать, а якщо не маєш грошей - лох.
Та кожен мертвим з них прокинеться одного ранку.
Чим більше маєш - більше сциш в труси, щоби не здох.
За все, що в мене є - я вдячний Всесвіту безмежно.
Але якщо він раптом забере усе - не буду нить.
Безвільним вільним долі посланцем я по життю крокую.
Дітям Абсолюту - лиш Абсолют розказує як жить.
***
До своєї мети кожен твій крок,
Такий же цінний як до теплої шкіри кожен блохи стрибок,
І якщо ти втратиш все, подихаючи на смітнику,
Вільним поржи з деганів, що дрочать на свободи культ.
Смерть - твій союзник і друг,
Обмеження відведеного часу - стимулює твій рух.
Біди і страждання - не зачіплять тебе,
Коли тебе, як Будду - абсолютно ніщо не їбе.
Останнє редагування:
