Complimentare
Посвященный
Три типи поліцейських в Україні: реальність очима суспільства та наркозалежних
У контексті сучасної України, ставлення до поліції — неоднозначне. Особливо це помітно в колах людей, які з різних причин опинилися в зоні підвищеної уваги правоохоронної системи: наркозалежні, безпритульні, або ті, хто просто не має ресурсів себе захистити. Серед них побутує думка: "всі мусора — лохи". Це жорстке, але не випадкове узагальнення, яке варто розібрати. Ми спробуємо поділити поліцейських на три умовні типи — законопослушний, підставний, і продажний — та розглянемо кожен крізь призму фактів, психології та соціології.

1. Законопослушний (ідеаліст/службовець)
Це той, хто приходить у поліцію, керуючись ідеалами: захищати, служити, відновлювати справедливість. Найчастіше — молоді спеціалісти, випускники академій або добровольці після війни. У таких людей є внутрішній моральний компас, і на старті вони реально вірять у закон.
Проблема: система часто ламає таких людей. Тиск керівництва, норми, плани по "викриттю злочинів", обмежені ресурси — все це стирає межу між "захищати" і "виживати".
Переглянути вкладення 90187
Фото для антуражу.
2. Підставний (система/іграшка)
Це той, хто не проявляє власної ініціативи. Він не завжди корумпований, але й не протистоїть злу в системі. Його функція — бути "обличчям" на вулиці, без критичного мислення.
Приклад: поліцейський, який оформлює наркозалежного за "зберігання" 0.1 г, бо так треба для статистики, а не тому, що це реальна загроза.
Наслідок: такі "підставні" створюють враження байдужої, репресивної системи.
3. Продажний (корумпований/мисливець)
Це найнебезпечніший тип. Він не просто бере хабарі — він полює на вразливих. Для нього наркозалежний — це ресурс: або для плану, або для грошей. Такі поліцейські активно фальсифікують справи, "підкидають", змушують "співпрацювати".
Науковий аспект: за дослідженнями Transparency International, рівень недовіри до поліції в Україні стабільно високий. Соціологія Центру Разумкова (2023) показала, що лише 28% українців довіряють поліції. Серед маргіналізованих груп — цей показник ще нижчий.
Переглянути вкладення 90185
Фото для антуражу
Погляд знизу: чому для наркозалежного "всі мусора — лохи"?
Це не просто образа — це соціальний протест. Людина, яка живе на межі виживання, для якої поліцейський — не захист, а загроза, не бачить в системі жодної надії. Вона відкидає повагу, бо не отримала її першою. Термін "лох" — це відповідь системі, яка принижує, арештовує без сенсу, і не лікує.
Переглянути вкладення 90184
Фото для антуражу.
Висновок
Не всі поліцейські однакові — але система штовхає до спільного знаменника.
Щоб змінити ситуацію:
Потрібна реформа фокусів поліції: не переслідування, а допомога.
Впровадження анонімних медичних програм замість карної відповідальності за вживання.
Навчання поліцейських основам психології залежності.
І головне — люди повинні знати, з ким мають справу, і як боротися за свої права. І ця обізнаність — перший крок до гідності.
У контексті сучасної України, ставлення до поліції — неоднозначне. Особливо це помітно в колах людей, які з різних причин опинилися в зоні підвищеної уваги правоохоронної системи: наркозалежні, безпритульні, або ті, хто просто не має ресурсів себе захистити. Серед них побутує думка: "всі мусора — лохи". Це жорстке, але не випадкове узагальнення, яке варто розібрати. Ми спробуємо поділити поліцейських на три умовні типи — законопослушний, підставний, і продажний — та розглянемо кожен крізь призму фактів, психології та соціології.

1. Законопослушний (ідеаліст/службовець)
Це той, хто приходить у поліцію, керуючись ідеалами: захищати, служити, відновлювати справедливість. Найчастіше — молоді спеціалісти, випускники академій або добровольці після війни. У таких людей є внутрішній моральний компас, і на старті вони реально вірять у закон.
Проблема: система часто ламає таких людей. Тиск керівництва, норми, плани по "викриттю злочинів", обмежені ресурси — все це стирає межу між "захищати" і "виживати".
Переглянути вкладення 90187
Фото для антуражу.
2. Підставний (система/іграшка)
Це той, хто не проявляє власної ініціативи. Він не завжди корумпований, але й не протистоїть злу в системі. Його функція — бути "обличчям" на вулиці, без критичного мислення.
Приклад: поліцейський, який оформлює наркозалежного за "зберігання" 0.1 г, бо так треба для статистики, а не тому, що це реальна загроза.
Наслідок: такі "підставні" створюють враження байдужої, репресивної системи.
3. Продажний (корумпований/мисливець)
Це найнебезпечніший тип. Він не просто бере хабарі — він полює на вразливих. Для нього наркозалежний — це ресурс: або для плану, або для грошей. Такі поліцейські активно фальсифікують справи, "підкидають", змушують "співпрацювати".
Науковий аспект: за дослідженнями Transparency International, рівень недовіри до поліції в Україні стабільно високий. Соціологія Центру Разумкова (2023) показала, що лише 28% українців довіряють поліції. Серед маргіналізованих груп — цей показник ще нижчий.
Переглянути вкладення 90185
Фото для антуражу
Погляд знизу: чому для наркозалежного "всі мусора — лохи"?
Це не просто образа — це соціальний протест. Людина, яка живе на межі виживання, для якої поліцейський — не захист, а загроза, не бачить в системі жодної надії. Вона відкидає повагу, бо не отримала її першою. Термін "лох" — це відповідь системі, яка принижує, арештовує без сенсу, і не лікує.
Переглянути вкладення 90184
Фото для антуражу.
Висновок
Не всі поліцейські однакові — але система штовхає до спільного знаменника.
Щоб змінити ситуацію:
Потрібна реформа фокусів поліції: не переслідування, а допомога.
Впровадження анонімних медичних програм замість карної відповідальності за вживання.
Навчання поліцейських основам психології залежності.
І головне — люди повинні знати, з ким мають справу, і як боротися за свої права. І ця обізнаність — перший крок до гідності.
Останнє редагування: