I hate lies
Гуру
Можу тебе огорчити ти не зможеш прийняти участь так буває
В ТопКу (топовую курилку - флудилку со стаффом и баблом), конкурсы от 3 г., каждые 10 тыс сообщений = 100$
- Автор теми pinksyndicate
- Дата створення
PentaGramma
Гуру
Пакуємо валізи
I hate lies
Гуру
Блін не вистачає вже в мене сили на все
Armageddon
Гуру
а ти тя
PentaGramma
Гуру
Я да ты да мы с тобой
Значит потихоньку сегодня можно добивать
I hate lies
Гуру
Ого це прямо поезія
PentaGramma
Гуру
Танцуй тьотя атятя
Armageddon
Гуру
PentaGramma
Гуру
Гатим
Armageddon
Гуру
Паликарп Гвинт "Наваристий"
Одного разу Палікарпу, слюсарю з п'ятим розрядом і філософу в душі, закортіло здивувати дружину. Марина, жінка сувора, казала, що Палікарп вміє варити хіба що гвинти, бо залізяччя він любив більше за борщ.
— Гвинти? — пробурмотів Палікарп, поправляючи свій вічний синій комбінезон. — Гвинти, кажеш? А от ми зараз перевіримо, що таке кулінарія залізного віку!
Він поліз у ящик з інструментами, де, як відомо, зберігається вся чоловіча мудрість. Знайшов там найбільший, найтовстіший, найзамасленіший гвинт із різьбою, що виглядала, наче спіраль Галактики. «Цей буде наваристий», — вирішив Палікарп.
Далі, як у справжньому рецепті:
* Узяв найбільшу емальовану каструлю.
* Налив води.
* Кинув туди гвинта.
* — Так, — задумався. — Аромат? Треба щось для аромату.
Він знайшов у кишені робочих штанів жменю сталевої стружки (для "пікантності"), трохи відпрацьованого мастила ("це замість олії, на ньому все смачніше!") і, як фінальний штрих, кинув стару, заіржавілу гайку — «це ж як фрикаделька, тільки міцніше».
Поставив на вогонь. Через п'ять хвилин у кухні стояв такий запах, що кімнатний фікус згорнув листя і прикинувся кактусом. Марина зайшла на запах, і її обличчя почало повільно змінювати колір — від нормального до кольору "свіжопофарбований паркан".
— Палікарпе! Ти що робиш?! — прошипіла вона.
Палікарп, дістаючи з каструлі гвинта щипцями, як лобстера, гордо заявив:
— Я тобі доводжу! Бачиш? Гвинт наварив! Зараз будемо дегустувати. Бульйон, бачиш, який густий? Різьба трохи розварилася, віддала смак… Стружка, он, плаває, як вермішель. Справжній "Шурупний суп"!
Марина схопила рушник, щоб нею не дихнуло це «кулінарне диво».
— Смак! Ти ж мені зараз усю хату в залізний лом перетвориш! Винеси це! Негайно! І щоб я більше ніколи не бачила в каструлі нічого, крім картоплі!
Палікарп засмутився, але відступати не збирався. Він витяг гвинта, обтер його, поклав назад у ящик і промовив до нього, як до вірного друга:
— Нічого, друже. Сьогодні нас не зрозуміли. Це був занадто високий, металевий смак. Просто вони ще не готові до наших різьбових страв.
Але з того дня Палікарп, коли варив вдома щось сам, тихенько шепотів під ніс: «Це ж не гвинт? Ні? Тоді, значить, можна». І в кутку кухні, під столом, завжди сидів кіт Василь, який відтоді, як понюхав "Шурупний суп", почав приносити Палікарпу з двору тільки дерев'яні палички. Про всяк випадок.
Одного разу Палікарпу, слюсарю з п'ятим розрядом і філософу в душі, закортіло здивувати дружину. Марина, жінка сувора, казала, що Палікарп вміє варити хіба що гвинти, бо залізяччя він любив більше за борщ.
— Гвинти? — пробурмотів Палікарп, поправляючи свій вічний синій комбінезон. — Гвинти, кажеш? А от ми зараз перевіримо, що таке кулінарія залізного віку!
Він поліз у ящик з інструментами, де, як відомо, зберігається вся чоловіча мудрість. Знайшов там найбільший, найтовстіший, найзамасленіший гвинт із різьбою, що виглядала, наче спіраль Галактики. «Цей буде наваристий», — вирішив Палікарп.
Далі, як у справжньому рецепті:
* Узяв найбільшу емальовану каструлю.
* Налив води.
* Кинув туди гвинта.
* — Так, — задумався. — Аромат? Треба щось для аромату.
Він знайшов у кишені робочих штанів жменю сталевої стружки (для "пікантності"), трохи відпрацьованого мастила ("це замість олії, на ньому все смачніше!") і, як фінальний штрих, кинув стару, заіржавілу гайку — «це ж як фрикаделька, тільки міцніше».
Поставив на вогонь. Через п'ять хвилин у кухні стояв такий запах, що кімнатний фікус згорнув листя і прикинувся кактусом. Марина зайшла на запах, і її обличчя почало повільно змінювати колір — від нормального до кольору "свіжопофарбований паркан".
— Палікарпе! Ти що робиш?! — прошипіла вона.
Палікарп, дістаючи з каструлі гвинта щипцями, як лобстера, гордо заявив:
— Я тобі доводжу! Бачиш? Гвинт наварив! Зараз будемо дегустувати. Бульйон, бачиш, який густий? Різьба трохи розварилася, віддала смак… Стружка, он, плаває, як вермішель. Справжній "Шурупний суп"!
Марина схопила рушник, щоб нею не дихнуло це «кулінарне диво».
— Смак! Ти ж мені зараз усю хату в залізний лом перетвориш! Винеси це! Негайно! І щоб я більше ніколи не бачила в каструлі нічого, крім картоплі!
Палікарп засмутився, але відступати не збирався. Він витяг гвинта, обтер його, поклав назад у ящик і промовив до нього, як до вірного друга:
— Нічого, друже. Сьогодні нас не зрозуміли. Це був занадто високий, металевий смак. Просто вони ще не готові до наших різьбових страв.
Але з того дня Палікарп, коли варив вдома щось сам, тихенько шепотів під ніс: «Це ж не гвинт? Ні? Тоді, значить, можна». І в кутку кухні, під столом, завжди сидів кіт Василь, який відтоді, як понюхав "Шурупний суп", почав приносити Палікарпу з двору тільки дерев'яні палички. Про всяк випадок.
веселе гатілово 307
PentaGramma
Гуру
Щаслива гатка
Armageddon
Гуру
У меня две 309....
Noir Novelist
Гуру
У меня пока однаУ меня две 309....
Повідомлення об'єднано автоматично:
Обошел меня, ловкач
то фартове число
PentaGramma
Гуру
Noir Novelist
Гуру
Табличка, не заебуй
а
ото ви батя рецедивістУ меня две 309....
PentaGramma
Гуру
Точка на карте
Схожі теми
- Закрита
- Важлива
