Спробую! Ось гумореска:
Пайки, Гайки і Заморські Фуфайки
У селі Глушківці жив дід Хома, відомий своєю любов'ю до стратегічних запасів. Щоразу, коли привозили щось "дефіцитне", дід Хома ставав першим у черзі. А цього разу привезли три скарби: пайки, гайки і заморські фуфайки.
Став дід Хома біля прилавка, очі горять.
— Давай мені, синку, пайок! – каже продавцю. – Та щоб олія не гірка, а сало – як сльоза!
Продавець, молодий Федько, подає йому стандартний набір: тушонка, сірники, згущівка.
— А гайки? Мені ж гайки треба! — не вгамовується Хома. — Он, колесо в воза хитається, а гайки – то ж валюта!
Федько, хитаючи головою, висипає йомі жменю блискучих, свіжозмащених гайок.
— А тепер, — зітхає дід, примружуючись, — покажи ті фуфайки! Кажуть, вони не прості, а заморські. Чи то "Адідас", чи то "Найкі", чи, може, "Пелемешкі"?
Федько дістає з-під прилавка одну, синю-синю, ватяну, таку, що в ній і взимку, і влітку гаряче, як у пеклі.
— Це, діду, не "Адідас", це — "Made in China", але ж заморська!
Дід Хома розгортає фуфайку, нюхає. Вата пахне чимось далеким і незрозумілим.
— Ех, гарна річ! От тільки як її носити? Воно ж, як бронежилет, тяжкюще! — каже дід.
— А ви, діду, не думайте, що це одяг! Це — інвестиція! — хитро посміхається Федько. — Пайок з'їсте, гайки прикрутите, а фуфайку... Фуфайку на городі поставите як опудало! Кажуть, від заморської фуфайки навіть горобці в ступор впадають!
Дід Хома засміявся, накинув фуфайку на плече, затиснув пайок під пахвою, а гайки поклав у кишеню.
— Ну що ж, фуфайка-опудало, гайка-валюта і пайок-стратегія! З такими скарбами не страшний ні потоп, ні неврожай!
І пішов дід Хома додому, перевалюючись, наче корабель, завантажений рідкісним заморським добром.
Чи варто ще щось додати про стратегічні запаси діда Хоми?