LoneDeVlone
Гуру
Кто пробовал 2сб, норм тема?
-
Почтовый сервер работает! Админ на связи!
В ТопКу (топовую курилку - флудилку со стаффом и баблом), конкурсы от 3 г., каждые 10 тыс сообщений = 100$
- Автор теми pinksyndicate
- Дата створення
PentaGramma
Гуру
Ниче так))
Armageddon
Гуру
По венам течет не кровь, а яд,
Разрушая тело, что превратилось в ад.
Глаза потухли, в них нет огня,
Лишь пустая бездна, холод и тьма.
Мир стал чужим, и друзья исчезли,
Остались лишь тени, что в темноте залезли.
Каждый день — битва, проигранная заранее,
В этом аду нет надежды, нет покаяния.
И вот финал, на дне, в грязи,
Убитый дозой, что принес в слезах.
Прощай, душа, что сгинула в агонии,
Последний вдох, и мир застыл в апатии.
energiyadobra
Сектант
Служба
Armageddon
Гуру
2C-B: Вред и риски
2C-B — это психоактивное вещество, которое может нанести вред здоровью. Вот основные риски, связанные с его употреблением:
* Психические риски: Возможны тревога, паника, психоз и "бэд-трипы". У людей с психическими расстройствами 2C-B может ухудшить их состояние.
* Физические риски: 2C-B может вызвать тошноту, рвоту, учащенное сердцебиение и высокое кровяное давление, что опасно для людей с заболеваниями сердца.
* Непредсказуемость: Эффекты 2C-B сильно зависят от дозы, чистоты вещества и индивидуальной чувствительности. Неточность дозировки может привести к передозировке.
* Смешивание с другими веществами: Сочетание 2C-B с алкоголем или другими наркотиками может быть крайне опасным и непредсказуемым.
Если вам или вашим знакомым нужна помощь, обратитесь к специалистам. Важно помнить, что употребление любого наркотика связано с серьезными рисками.
PentaGramma
Гуру
Да уж или анаконда там
Armageddon
Гуру
Поликарий, которого звали Паля,
Шёл по жизни, ничуть не печалясь.
Он был крепок, как дуб,
И не знал слова «труп»,
Но однажды настигла его беда.
Он был весел, любил пошутить,
И в кармане монету носил,
Но однажды его повстречал враг,
И нанёс ему смертельный удар.
Паля упал, но не сдался,
Он собрал последние силы,
И отпор врагу дал,
Чтобы не смог тот его победить.
Шёл по жизни, ничуть не печалясь.
Он был крепок, как дуб,
И не знал слова «труп»,
Но однажды настигла его беда.
Он был весел, любил пошутить,
И в кармане монету носил,
Но однажды его повстречал враг,
И нанёс ему смертельный удар.
Паля упал, но не сдался,
Он собрал последние силы,
И отпор врагу дал,
Чтобы не смог тот его победить.
dancers
PentaGramma
Гуру
Кыдь поленце
Armageddon
Гуру
Это юмореска в виде сценки.
Действующие лица:
* Продавец: Старый, ворчливый мужик с бородой.
* Покупатель: Молодой, хипстерского вида парень.
СЦЕНА 1. ЛЕС. У ДОРОГИ СТОИТ ГРУДА ДРОВ. РЯДОМ СИДИТ ПРОДАВЕЦ. ПОДХОДИТ ПОКУПАТЕЛЬ.
Покупатель: Здрасьте, а почём у вас поленца?
Продавец: (хмуро) По 100 рублей штука.
Покупатель: Что-то дорого. А что это за дерево?
Продавец: Осина.
Покупатель: А чего такая дорогая?
Продавец: Так она ж волшебная!
Покупатель: Какая ещё волшебная?
Продавец: Ну, если её в печку бросить, она сразу исчезает!
Покупатель: (удивлённо) В смысле?
Продавец: В прямом. Вжик — и нету.
Покупатель: (подозрительно) И что мне с этим делать?
Продавец: Ну, а вы хотели, чтоб она горела? Да вы, видать, городские! Настоящие дрова, они и должны исчезать. Это ж магия!
Покупатель: (качает головой) Понятно. А для шашлыка они подойдут?
Продавец: Конечно! Пока они исчезают, вы можете успеть поджарить пару сосисок!
Покупатель: (смотрит на дрова) А почему они такие кривые?
Продавец: Да они ж живые! Думаете, они прямые должны быть? Это ж вам не доски! Это поленья! С характером!
Покупатель: (сдаётся) Ладно. Дайте одно.
Продавец: (довольный) Держите. (протягивает ему кривое поленце)
Покупатель: Спасибо. (берёт поленце и уходит)
Продавец: (кричит ему вслед) Помни, главное — успеть! А то исчезнет!
КОНЕЦ.
PentaGramma
Гуру
Что то покороче впадало читать
Armageddon
Гуру
Та почитай
I hate lies
Гуру
Шо тут таке
Хороший релаксант
Armageddon
Гуру
Сільська драма
В одному селі, де повітря пахло яблуками та свіжоскошеною травою, жили дід Петро і баба Параска. Жили вони собі, не тужили, доки не стався один нещасний випадок.
Вирішив дід Петро змайструвати огорожу навколо городу. Нарубав палів, взяв молоток і взявся до роботи. Стукає, гупає, аж земля дрижить. А баба Параска якраз щойно свіженького борщику наварила і збиралася обідати. Заходжує на кухню, а там — біда: вібрації від дідових ударів були такі сильні, що з полиці впала баночка із сіллю. Вся сіль висипалася!
Побачила це баба Параска і розгнівалася не на жарт. Навіть найзліший дракон не міг би зрівнятися з нею в цю мить.
— Ах ти, старий пеньок! — закричала вона на весь двір. — Невже не міг ти тих палів в іншому місці забивати? Тепер у нас ні солі до борщу, ні щастя в хаті!
Дід Петро, почувши такий гнівний монолог, знітився, витер піт з чола і сказав:
— Та що ж, Параско, ти так хвилюєшся? Це ж тільки сіль! Піду, принесу нової!
А баба Параска в сльози:
— Та не тільки в солі справа! Це ж народна прикмета! Якщо сіль розсипати, то буде сварка, сльози і нещастя!
Дід Петро почухав потилицю. Згадав про прикмету. І згадав про ще одну. І придумав, як ситуацію виправити.
— А я, Параско, знаю іншу прикмету! Якщо розсипав сіль, то треба забити в землю палю, щоб відвести нещастя від дому! — урочисто сказав дід Петро, а сам ледве стримував сміх.
Баба Параска перестала плакати, задумливо подивилася на палю, що лежала поруч, і повірила.
— Ну, тоді забивай швидше! Щоб ніяке нещастя до нашої хати не підійшло!
Дід Петро усміхнувся, підняв палю і знову взявся за молоток. А сам думає: «Добре, що є прикмети на всі випадки життя. А особливо добре, коли ти їх сам придумуєш».
З того дня дід Петро вже не боявся нічого, а палю і сіль вважав найкращими друзями. Адже одна допомагала йому ладнати з бабою, а друга... ну, а друга просто стояла в баночці. До наступного разу, звісно.
В одному селі, де повітря пахло яблуками та свіжоскошеною травою, жили дід Петро і баба Параска. Жили вони собі, не тужили, доки не стався один нещасний випадок.
Вирішив дід Петро змайструвати огорожу навколо городу. Нарубав палів, взяв молоток і взявся до роботи. Стукає, гупає, аж земля дрижить. А баба Параска якраз щойно свіженького борщику наварила і збиралася обідати. Заходжує на кухню, а там — біда: вібрації від дідових ударів були такі сильні, що з полиці впала баночка із сіллю. Вся сіль висипалася!
Побачила це баба Параска і розгнівалася не на жарт. Навіть найзліший дракон не міг би зрівнятися з нею в цю мить.
— Ах ти, старий пеньок! — закричала вона на весь двір. — Невже не міг ти тих палів в іншому місці забивати? Тепер у нас ні солі до борщу, ні щастя в хаті!
Дід Петро, почувши такий гнівний монолог, знітився, витер піт з чола і сказав:
— Та що ж, Параско, ти так хвилюєшся? Це ж тільки сіль! Піду, принесу нової!
А баба Параска в сльози:
— Та не тільки в солі справа! Це ж народна прикмета! Якщо сіль розсипати, то буде сварка, сльози і нещастя!
Дід Петро почухав потилицю. Згадав про прикмету. І згадав про ще одну. І придумав, як ситуацію виправити.
— А я, Параско, знаю іншу прикмету! Якщо розсипав сіль, то треба забити в землю палю, щоб відвести нещастя від дому! — урочисто сказав дід Петро, а сам ледве стримував сміх.
Баба Параска перестала плакати, задумливо подивилася на палю, що лежала поруч, і повірила.
— Ну, тоді забивай швидше! Щоб ніяке нещастя до нашої хати не підійшло!
Дід Петро усміхнувся, підняв палю і знову взявся за молоток. А сам думає: «Добре, що є прикмети на всі випадки життя. А особливо добре, коли ти їх сам придумуєш».
З того дня дід Петро вже не боявся нічого, а палю і сіль вважав найкращими друзями. Адже одна допомагала йому ладнати з бабою, а друга... ну, а друга просто стояла в баночці. До наступного разу, звісно.
I hate lies
Гуру
Нарешті признали що Гітлер кольоровий
energiyadobra
Сектант
Сибирь заебись
PentaGramma
Гуру
Сиай тоже ничего)))
Схожі теми
- Закрита
- Важлива
