Complimentare
Посвященный
Париж перед вежою: Жахи під ярмарком
Франція, 1887 рік.
Загублені серед святкування
Між ятками з гірчичними ковбасками, жіночками в капелюшках і панами в циліндрах, зникали дівчата. Завжди однаково: після ярмаркових вихідних. Працювали швачками, куховарками, деякі просто продавали квіти на вулиці. Вони не мали родин, які могли б здійняти галас. І тому зникнення залишались "маленькими трагедіями".
Будинок стояв як тінь серед різнобарвних будівель. Колись у ньому була приватна клініка, але її закрили після загадкової пожежі. Вікна заколочені, двері зіржавілі, підвал – наглухо замурований. Аж поки випадкова пожежа в сусідньому будинку не змусила пожежників перевірити фундамент…
Те, що ховалось у темряві
Під будинком виявили цілий лабіринт коридорів. Кам’яні стіни вологі, вкриті грибком. Деякі кімнати були викладені чорними плитами, на стінах — грубо вирізані цитати з медичних підручників. У центрі однієї кімнати стояв розкладачий стіл з ременями.
Поруч — шухляди з білизною зниклих, волоссям, навіть листами, що їх жертви ніколи не встигли надіслати. Одна кімната була перетворена на "музей" — із збереженими частинами тіл, у скляних банках, підписаних дрібним каліграфічним почерком.
Лікар із пітьми
Його ім’я – Арман Леруа,
колись — відомий судовий медик, фахівець з експертизи при смертних карах.
Після трагічної загибелі дружини він зник з поля зору.
Аж ось його клініка перетворилася на пастку.
В поліції згодом казали, що він «лікував смерть», намагався "виправити" долю коханої, пересаджуючи обличчя, тканини, органи.
Його знайшли там же, в підвалі, у позі ембріона, обгорнутого чужими волоссям і тканинами.
Він не чинитиме опору.
Він навіть не говорив.
Лише шепотів:
"Їй знову холодно…"
Чому ніхто не бачив?
У розпал ярмарку, серед феєрверків і конфетті, було легко загубити не тільки людину — але й правду.
Париж тоді був контрастом:
золото і багно,
майбутнє і варварство.
Кожна вивіска про прогрес – відкидала довгу тінь.
Той підвал був тією тінню.
Цей випадок зберігся лише у вирізках кількох газет, які намагались заглушити скандал напередодні відкриття Вежі. Документи замовчали. Але люди пам’ятали. І навіть сьогодні на місці того будинку, в новобудові, іноді чують дивний стукіт із підвалу.
Кажуть, іноді пахне
формаліном.
#історіїжаху #париж1889 #реальнаклініка #темнийярмарок
