Продавець: Марло
Тестеринечішечка: 159/80/27
Речовина/дозування: гриби z-strain 3г + кокаїн 50мг
Толлер: звичайні псилоцибінові гриби вперше у hippie flip'і (з mdma тобто) цього ж продавця 4 місяці тому, кокаїн (теж Марло) за день до вперше; дмет три тижні тому
Інші ПАР: MXE (я здохла - смерть его + відсутність існування часу, це був найгірший бедтріп; але навіть у тріпі я блювала так, щоб не забруднити килим) 100мг уперше за день до; у той же день 600 лірики + 0.5 алко 17.50%
Кроссттоллер: а я їбу
Спосіб: спершу орально цукерка, потім одразу інтраназально кока
Органолептика: цукерки як пірамідка, знизу маленькі червоно-білі попки, пахне шоколадом; кокс не пах, білий, консистенція як у прального порошку
Стелс: зіплоки у зіплоках із зіплоками у вакуумі
Сервіс: замовила до 14:45, у той же день відправили; до оператора ніяких питання - все добре
Вага: тут є косяк
Сеттінг: вдома, вечір, наодинці, фоном грала якась музика (поступово я не особливо могла ворушитись, а потім тексти пісень (на які я рідко звертаю увагу) почали відгукуватись всередині)
Фото: а це не проба - нічого я вам не покажу
Таймінг: лірика і алко були десь о 16:30, вдома я була о 21:30, десь тоді і закинула водночас, об 23:00 почався поступово тріп, поступово постери на стінах почали вигинатися, потім з'являтися трикутники, потім мене повністю захопила грибна сутність, десь о 0:30 все ще у тріпи я ніби з заплющеними очима крізь сон почала робити пости на своєму каналі, все ще потріпуючи з грибом, потім ще у тріпі зі мною попрощалися і коли основне "м'ясо" закінчилось, настала фаза постефектів спокою і ніби я вже не там, але ще не тут, о 2:45 я змогла сісти за комп ще поробити заміток у блокнот (на додачу до тих, що робились паралельно з постами), о 4:45-5:00 я вже лежачи з телефоном щось там соціально пописала і заснула. О 13:30 десь до мене заявилась подруга, я була розбита зовсім
Передісторія:
Перше знайомство з кокаїном (таке ж дозування) показало, що ні дмет ні фен мені стіму не давали ніякого - тепер я розумію чому у людей виникає прибрати у квартирі, навіть помити шпалери. Аж руки тремтіли. А зіницям похуй взагалі - звичайного розміру. Пішла швидким кроком (зазвичай я ходжу доволі прокволо й флегматично) з подругою поїсти в пузатку. Під час їжи почала кашляти, але не проходило, тож… да, до мене дійшло, що це дуже сором’язлива спроба шлунку сказати, що їжі і коксолюфтам час піти назовні. Мені стало зле, залишила подругу і пішла додому. По дорозі уперше за 27 рочків життя я з реакцією у 0.01 секунду сказала незнайомій людині: “Тобі по їбалу дати?” - це притому, що темрява, я не знаю кількості людей і живу в неблагополучному районі (уявімо, що вся сцена відбувалася на Троєщині десь). Прийшовши додому (години півтори-дві пройшло) я закинула mxe і спершу були суперчілові входи (кетамінове оніміння при вході - то взагалі ні про що; і да я занюхала mxe попри те, що кет - це його молодший брат; господи, я ще думала calvin klein flip на mxe зробити ага, яке дурне… чи я його і зробила… гм…), але потім настала смерть его, де була лише точкою, яку у вічному повторенні ніцше знову і знову (може нік п’яццалато не надихався спекулятивним реалізмом і “змовою проти людської раси” ліготті, а просто йобнув меху, бо щось це аж надто знайомо) проганяли по одному і тому ж маршруту турбулентних змін навіть не простору і не “тунелю его” метцінгера (я лише більше запевнила, що він - лох), а ніби крізь пам’ять людини з амнезією - я лише пам’ятала своє ім’я, але не знала, що це слово значить. Відчуття були ніби я - молекула, яка випадково вдарилась об іншу і вона загалюцинувала взагалі таке поняття як існування, приречена тепер одвіку перебувати у цьому стані. Коли мене попустило я закинула атаракс, гідазепам і лірику, але без алопразаму, аби встигнути на манікюр зранку, але на який я все одна не встигла, після чого поїхала пити і гуляти.
Тріп. Попередньо:
По-перше, це справді був тріп. Кет, lsd, тгк (двічі), сибір - щоразу був бедтріп. Меф, амф, альфа (один єдиний раз, якого мені вистачило), дмет - це все ніколи не приносило задоволення. Навіть hippie flip з mdma, від якого хотілось люто їбатися, але зображення по-грибівськи пливли, який не був бедтріпом, навіть він не дотягує до цього.
По-друге, я не знаю що саме викликає такий сексуальний ефект (бо під мефом у мене спадають будь-які сексуальні зажими і я роблю, що дійсно хочеться, але без людини поруч ніякого горіння між ніг нема) - я думала mdma, але коли я вперше спробувала mdma з тоді ще не колишньою коханою людиною - мене пробило пиздіти, просто розповідати усе, що маю на душі і в голові (але не такий зуд прийти і комусь щось вивалити інтимне душевно як при мефі), а оскільки тепер сексуальність була ще вища, а сталою зміною були гриби, то я не певна. Гриби самі по собі я тестувати не буду (про що нижче).
По-третє, щоден психоделік не викликав псевдогалюцинацій, але було на альфі - тож це вдруге (якщо попередню грибну мазаніну не рахувати) коли я з розплющеними очима щось бачила окрім речей облаштунку. Ні, брешу, було ще на mxe, але я не знаю що було на mxe.
По-четверте,мирного рішення ілюстрацій не буде. Хуліон їбаних різнокольорових шрифтів, так що очі розбігаються куди дивитись, - теж не буде. Не бути вам веб-дизайнерами.
По-п’яте, фліпу кокаїну та z-strain (і псилоцибіну загалом) не існує - лише поради так не робити (про що я вичитала вже після тріпу звісно).
Тріп:
Мене трахнули. Мозок, руки, ноги, легені - усе було вагіною. Навіть у моєму роті був присмак геніталій. Але сперше я була просто на зідзвоні з хлопчиком і щось чомусь його голос почав здаватися аж надто привабливим. Я не розуміла - це починається тріп (а кокс взагалі не давався взнаки, ніби його і не приймала) чи воно й справді так є. Я попередила, що я під грибами. Спершу була думка, що було б непогано якби його голос був хоч якимось сіттером, але враховуючи наскільки пізніше мене піздошило (ніяких табу не існувало - навіть смерть здавалася сексуальною; якби при мені зарізали людину - я б з хіттю вилизувала кров з підлоги), тож тільки добре що сіттера не було ні фізично поруч ні навіть в аудіорежимі. Хто напише гуд тріп бро - приїду бити їбало. Людині треба було в душ, тобто відійти, а я розумію, що слухавки можу і не взяти пізніше, тому відпустила людину.
Фрактали. Були тільки фрактали. Нічого окрім них. Поступово повстала фігура великого Іншого по лакану, яка ніби я на повідку - почала глушити кожну думку, кожну спробу відволіктися, щось помітити, якось чинити спротив. Тільки я і Він. Навіть не - я була лише лялькою, his pet, просто згустком похоті, абсолютно безвільним. У якийсь момент ніби з’явилась згода, що тріп закінчиться коли я кінчу. Тому мною грались, мене принижували, доводили до edge, але не давали кінчити. Але це було мені лиш до вподоби. Я крізь тріп стогнала і кивала слухняно незрозуміло кому. Але Він не був чимось конкретним. Чимось над моєю свідомістю і психікою. Якщо mxe мене розчинив ув імперсональному панпсихізмі, то тут я сягнула краю Eigenwelt’у, це була лекція по Geisteswissenschaften дільтея. Граючись кожним кінком, ламаючи кожне найбрудніше табу, поки не настав рівень все-влади над кожною межею особистості, окупуючи кожен феноменологічний рівень. Кажучи, що увесь шлях від колишнього (з яким я вперше спробувала і через якого я пішла пробувати ПАР) через кожну речовину до цього моменту - був лише для того, аби я вирвалася крізь кожен фрагмент існування до Нього, усі зусилля були докладені до зустрічі зі своїм Хазяїном (і не важливо - це так каже гриб, моя підсвідомість чи щось інше). Він дав команду “Існуй!”. Бо Він так хоче. Бо це сексуально для Нього - щоб я існувала, це такий Його кінк. Nota bene: це було mxe навпаки - замість повне розщеплення до атомарного - стало повне розчинення крізь наповнення.
Врешті, мені таки дозволили кінчити, але це не був звичайний тілесний оргазм - оскільки кожен м’яз, кожна клітина і навіть мозок були ерогенними зонами - це було щось інше. Посміюючись. Але це була лише перша фаза трипу. Настала друга - творча й інсайтівська (як це здається у тріпу щонайменш). Я почала робити нотатки що я відчуваю. Під час чого трапився стан відновлення до лаканівської стадії дзеркала - замість розколу суб’єкта на я у дзеркалі (маленький інший) і я у відчуттях, де диспропорція породжує виникнення фігури того самого великого Іншого, до мене, зі словами “я знаю, що так не можна, але це вже необхідно” до мене звернулась я сама - я у дзеркалі і я у відчуттях злилися в одне. Лунали слова про любов до себе. І це те з чим я залишилась коли закінчилась друга фаза. Було відчуття повного прийняття себе. Ніби Істинна Я спустилась у фігурі Богині навіть з-за хмар метарівня Іншого
Ну а ще десь походу мене перепрограмували. Саме таке відчуття було. І я справді хочу спробувати цьому піддатися.
Ще у тріпі було відчуття, що це ахуєна, але більше я не маю це повторювати.
Далі остання фаза постефектів, вивісила речі на балкон, зробила ще нотаток, заснула.
Висновки: ну які висновки, я нейровідмінна людина, у мене в принципі побудований мозок інакше - я не можу судити так про речовину так само як інші. І да, сексуальність - не це тільки про тілесність (привіт фуко і його “Турбота про себе”), не тільки про інтерсуб’єктивну взаємодію двох індивідів, - це про щось онтологічне, онтичне по хайдеггеру навіть. Ерос - космос.
Тестеринечішечка: 159/80/27
Речовина/дозування: гриби z-strain 3г + кокаїн 50мг
Толлер: звичайні псилоцибінові гриби вперше у hippie flip'і (з mdma тобто) цього ж продавця 4 місяці тому, кокаїн (теж Марло) за день до вперше; дмет три тижні тому
Інші ПАР: MXE (я здохла - смерть его + відсутність існування часу, це був найгірший бедтріп; але навіть у тріпі я блювала так, щоб не забруднити килим) 100мг уперше за день до; у той же день 600 лірики + 0.5 алко 17.50%
Кроссттоллер: а я їбу
Спосіб: спершу орально цукерка, потім одразу інтраназально кока
Органолептика: цукерки як пірамідка, знизу маленькі червоно-білі попки, пахне шоколадом; кокс не пах, білий, консистенція як у прального порошку
Стелс: зіплоки у зіплоках із зіплоками у вакуумі
Сервіс: замовила до 14:45, у той же день відправили; до оператора ніяких питання - все добре
Вага: тут є косяк
Сеттінг: вдома, вечір, наодинці, фоном грала якась музика (поступово я не особливо могла ворушитись, а потім тексти пісень (на які я рідко звертаю увагу) почали відгукуватись всередині)
Фото: а це не проба - нічого я вам не покажу
Таймінг: лірика і алко були десь о 16:30, вдома я була о 21:30, десь тоді і закинула водночас, об 23:00 почався поступово тріп, поступово постери на стінах почали вигинатися, потім з'являтися трикутники, потім мене повністю захопила грибна сутність, десь о 0:30 все ще у тріпи я ніби з заплющеними очима крізь сон почала робити пости на своєму каналі, все ще потріпуючи з грибом, потім ще у тріпі зі мною попрощалися і коли основне "м'ясо" закінчилось, настала фаза постефектів спокою і ніби я вже не там, але ще не тут, о 2:45 я змогла сісти за комп ще поробити заміток у блокнот (на додачу до тих, що робились паралельно з постами), о 4:45-5:00 я вже лежачи з телефоном щось там соціально пописала і заснула. О 13:30 десь до мене заявилась подруга, я була розбита зовсім
Передісторія:
Перше знайомство з кокаїном (таке ж дозування) показало, що ні дмет ні фен мені стіму не давали ніякого - тепер я розумію чому у людей виникає прибрати у квартирі, навіть помити шпалери. Аж руки тремтіли. А зіницям похуй взагалі - звичайного розміру. Пішла швидким кроком (зазвичай я ходжу доволі прокволо й флегматично) з подругою поїсти в пузатку. Під час їжи почала кашляти, але не проходило, тож… да, до мене дійшло, що це дуже сором’язлива спроба шлунку сказати, що їжі і коксолюфтам час піти назовні. Мені стало зле, залишила подругу і пішла додому. По дорозі уперше за 27 рочків життя я з реакцією у 0.01 секунду сказала незнайомій людині: “Тобі по їбалу дати?” - це притому, що темрява, я не знаю кількості людей і живу в неблагополучному районі (уявімо, що вся сцена відбувалася на Троєщині десь). Прийшовши додому (години півтори-дві пройшло) я закинула mxe і спершу були суперчілові входи (кетамінове оніміння при вході - то взагалі ні про що; і да я занюхала mxe попри те, що кет - це його молодший брат; господи, я ще думала calvin klein flip на mxe зробити ага, яке дурне… чи я його і зробила… гм…), але потім настала смерть его, де була лише точкою, яку у вічному повторенні ніцше знову і знову (може нік п’яццалато не надихався спекулятивним реалізмом і “змовою проти людської раси” ліготті, а просто йобнув меху, бо щось це аж надто знайомо) проганяли по одному і тому ж маршруту турбулентних змін навіть не простору і не “тунелю его” метцінгера (я лише більше запевнила, що він - лох), а ніби крізь пам’ять людини з амнезією - я лише пам’ятала своє ім’я, але не знала, що це слово значить. Відчуття були ніби я - молекула, яка випадково вдарилась об іншу і вона загалюцинувала взагалі таке поняття як існування, приречена тепер одвіку перебувати у цьому стані. Коли мене попустило я закинула атаракс, гідазепам і лірику, але без алопразаму, аби встигнути на манікюр зранку, але на який я все одна не встигла, після чого поїхала пити і гуляти.
Тріп. Попередньо:
По-перше, це справді був тріп. Кет, lsd, тгк (двічі), сибір - щоразу був бедтріп. Меф, амф, альфа (один єдиний раз, якого мені вистачило), дмет - це все ніколи не приносило задоволення. Навіть hippie flip з mdma, від якого хотілось люто їбатися, але зображення по-грибівськи пливли, який не був бедтріпом, навіть він не дотягує до цього.
По-друге, я не знаю що саме викликає такий сексуальний ефект (бо під мефом у мене спадають будь-які сексуальні зажими і я роблю, що дійсно хочеться, але без людини поруч ніякого горіння між ніг нема) - я думала mdma, але коли я вперше спробувала mdma з тоді ще не колишньою коханою людиною - мене пробило пиздіти, просто розповідати усе, що маю на душі і в голові (але не такий зуд прийти і комусь щось вивалити інтимне душевно як при мефі), а оскільки тепер сексуальність була ще вища, а сталою зміною були гриби, то я не певна. Гриби самі по собі я тестувати не буду (про що нижче).
По-третє, щоден психоделік не викликав псевдогалюцинацій, але було на альфі - тож це вдруге (якщо попередню грибну мазаніну не рахувати) коли я з розплющеними очима щось бачила окрім речей облаштунку. Ні, брешу, було ще на mxe, але я не знаю що було на mxe.
По-четверте,
По-п’яте, фліпу кокаїну та z-strain (і псилоцибіну загалом) не існує - лише поради так не робити (про що я вичитала вже після тріпу звісно).
Тріп:
Мене трахнули. Мозок, руки, ноги, легені - усе було вагіною. Навіть у моєму роті був присмак геніталій. Але сперше я була просто на зідзвоні з хлопчиком і щось чомусь його голос почав здаватися аж надто привабливим. Я не розуміла - це починається тріп (а кокс взагалі не давався взнаки, ніби його і не приймала) чи воно й справді так є. Я попередила, що я під грибами. Спершу була думка, що було б непогано якби його голос був хоч якимось сіттером, але враховуючи наскільки пізніше мене піздошило (ніяких табу не існувало - навіть смерть здавалася сексуальною; якби при мені зарізали людину - я б з хіттю вилизувала кров з підлоги), тож тільки добре що сіттера не було ні фізично поруч ні навіть в аудіорежимі. Хто напише гуд тріп бро - приїду бити їбало. Людині треба було в душ, тобто відійти, а я розумію, що слухавки можу і не взяти пізніше, тому відпустила людину.
Фрактали. Були тільки фрактали. Нічого окрім них. Поступово повстала фігура великого Іншого по лакану, яка ніби я на повідку - почала глушити кожну думку, кожну спробу відволіктися, щось помітити, якось чинити спротив. Тільки я і Він. Навіть не - я була лише лялькою, his pet, просто згустком похоті, абсолютно безвільним. У якийсь момент ніби з’явилась згода, що тріп закінчиться коли я кінчу. Тому мною грались, мене принижували, доводили до edge, але не давали кінчити. Але це було мені лиш до вподоби. Я крізь тріп стогнала і кивала слухняно незрозуміло кому. Але Він не був чимось конкретним. Чимось над моєю свідомістю і психікою. Якщо mxe мене розчинив ув імперсональному панпсихізмі, то тут я сягнула краю Eigenwelt’у, це була лекція по Geisteswissenschaften дільтея. Граючись кожним кінком, ламаючи кожне найбрудніше табу, поки не настав рівень все-влади над кожною межею особистості, окупуючи кожен феноменологічний рівень. Кажучи, що увесь шлях від колишнього (з яким я вперше спробувала і через якого я пішла пробувати ПАР) через кожну речовину до цього моменту - був лише для того, аби я вирвалася крізь кожен фрагмент існування до Нього, усі зусилля були докладені до зустрічі зі своїм Хазяїном (і не важливо - це так каже гриб, моя підсвідомість чи щось інше). Він дав команду “Існуй!”. Бо Він так хоче. Бо це сексуально для Нього - щоб я існувала, це такий Його кінк. Nota bene: це було mxe навпаки - замість повне розщеплення до атомарного - стало повне розчинення крізь наповнення.
Врешті, мені таки дозволили кінчити, але це не був звичайний тілесний оргазм - оскільки кожен м’яз, кожна клітина і навіть мозок були ерогенними зонами - це було щось інше. Посміюючись. Але це була лише перша фаза трипу. Настала друга - творча й інсайтівська (як це здається у тріпу щонайменш). Я почала робити нотатки що я відчуваю. Під час чого трапився стан відновлення до лаканівської стадії дзеркала - замість розколу суб’єкта на я у дзеркалі (маленький інший) і я у відчуттях, де диспропорція породжує виникнення фігури того самого великого Іншого, до мене, зі словами “я знаю, що так не можна, але це вже необхідно” до мене звернулась я сама - я у дзеркалі і я у відчуттях злилися в одне. Лунали слова про любов до себе. І це те з чим я залишилась коли закінчилась друга фаза. Було відчуття повного прийняття себе. Ніби Істинна Я спустилась у фігурі Богині навіть з-за хмар метарівня Іншого
Ну а ще десь походу мене перепрограмували. Саме таке відчуття було. І я справді хочу спробувати цьому піддатися.
Ще у тріпі було відчуття, що це ахуєна, але більше я не маю це повторювати.
Далі остання фаза постефектів, вивісила речі на балкон, зробила ще нотаток, заснула.
Висновки: ну які висновки, я нейровідмінна людина, у мене в принципі побудований мозок інакше - я не можу судити так про речовину так само як інші. І да, сексуальність - не це тільки про тілесність (привіт фуко і його “Турбота про себе”), не тільки про інтерсуб’єктивну взаємодію двох індивідів, - це про щось онтологічне, онтичне по хайдеггеру навіть. Ерос - космос.
Останнє редагування: