Пхах, настав час поділитися моєю історією вживання лізера.
Тут буде невеличка преамбула, кому не цікаво мотайте вниз, безпосередньо до тріпрепорта.
ПРЕАМБУЛА.
Лорд став моїм провідником в світ психоти, перший досвід я отримав з його марками DOM.
Я написав детальний репорт по даній речовині, але його нажаль знесло разом зі старим сайтом, проте обов’язково його відновлю, штука достойна, а нажаль маловідома.
Мене настільки захопили ефекти і змінений стан свідомості, що я зрозумів - я маю перепробувати всі основні існуючі психоделіки і сформувати думку про кожен з них.
Особливо часто юзати не хочеться, але перепробувати необхідно.
Закрити ще дитячий гештальт)
І вирішив я продовжити свій шлях легендарною кислотою, наріжним каменем жанру.
Замовив я значить п’ять марок Vertigo, бонусом капнуло ще дві.
Особисто я отримав два тріпи. Один 220, другий 220+110.
Ще чотири моїх колеги їли марки декілька разів в дозуванні 220, 110 і 165 в різні проміжки часу, що дозволило детально оцінити вплив речовини при різних концентраціях на абсолютних новачків.
Пережитий досвід настільки вибив мене з себе, що я вирішив про це забути на місяць, однак моя вроджена схильність до записування і яскравість подій дозволяють все відновити.
Я подам два тріпа в ретроперспективі.
В цій історії будуть ментальні розлади, мусора і ледве не поламане життя, бедтріп, дуже багато гашишу і приклад ЯК РОБИТИ НЕ ТРЕБА, а ще дуже багато букв.
Все пишеться не за пробу, а на банальному бажанні поділитись досвідом і дати чесну оцінку селлеру.
!На мою думку, цей тріп-репорт буде особливо цікавим для новачків, які тільки хочуть ознайомитись з речовиною і побачити, як вона на них потенційно вплине перший раз.
ТРІП 1
Тестер: 21 рік, 203 см, 78 кг.
Толерантність: перше вживання в житті.
Крос-толерантність: місяць назад марка DOM і два тижні назад гашиш невідомих характеристик.
Дозування: ціла марка Vertigo(220).
Спосіб вживання: сублінгвально на 40 хв.
Органолептика: марка повністю залишена смаку, слизова не німіє.Споживання найприємніше напевно з усіх речовин.
Стелс: просте і практичне рішення, якщо не будуть цілеспрямовано оглядати, то питань не виникне.
Примітка: моє перше замовлення від моменту написання в шоп, до моменту отримання зайняло 7 днів, що знаєте трошки напряжно, коли поспішаєш і вимагає врахування.
А ще як показує практика, юзери народ дуже схильний до параної, тому на старому сайті були тони повідомлень в стилі «ееее, скинув бабки, мені не відповідають годину, мене кинули?» і т.д.
Любили люди розводити паніку з нічого.
Зараз Лорд схоже найняв оператора, і тривалість замовлення скоротилась до чотирьох днів, відписують моментально, максимально ввічливо і коротко. За це респект.
Приємно - відправлення було оплачено.
+об’єктивно, в Лорда найкращі ціни на ринку. Мейбі я сліпий, але я не бачив шопа з більш демократичним прайсом, а постійні бонуси викликають бажання повертатись саме сюди.
Тріп на 27.04.24 - перше вживання.
6:27
Закинув цілу марку під язик.
6:40
Голова стає ватною, легке запаморочення.
7:07
Ковтнув папірчик, з’являється відчуття, що він роспирає горлянку і зараз вдушусь ним.
Мурашки по тілу. Контрастність ліній наче підвищується.
(Далі я втрачаю можливість нормально вписувати таймінги і почав записувати виключно голосові)
7:30
Всі почуття загострюються в рази.
В особливості слух, ти чуєш всі звуки. Якщо в нормі мозок фільтрує посторонні шуми, то кислота це все впускає в тебе. Ти чуєш вітер, птахів, шум вітру, розмови людей як паралельні аудіо доріжки, які повністю сприймає твій мозок.
Музика розкладається на окремі інструменти, кожен з яких ти сприймаєш. Починаєш розуміти музику Pink Floyd)
Всі кольори стають яскравішими, ти починаєш помічати візерунки, які оживають.
8:30
Просторові галюцинації, геометрія кімнати змінюється, якщо я рухаюсь, то вона розширюється, якщо сідаю, то наче падає в мене. Стіни рухомі.
Збільшується діурез, зростає температура і чсс.
9:00
Не. Дивіться. В. Йобане. Дзеркало.
Я допускаюсь фатальної помилки і залипаю на своє відображення в дзеркалі навпроти мене. Порушується розпізнавання лиць, внаслідок чого вони деформуються.
Моє лице рухоме, воно пливе, і наче не належить мені.
Я бачу… Що вишкірився в усі 32, хоча мій рот нерухомий, навіть обмацав лице, але у відображенні я сміявся.
Починаю розуміти, що моє відображення сміється з мене. Але чому? Що послужило причиною? І тут лиця починають мінятись наче опадаючі маски.
Я бачу себе дитиною, жінкою, глибоким старцем. Приходить усвідомлення своєю смертності і жалюгідності тіла.
Лиця продовжують мінятись все швидше. Я бачу в своєму лиці батька і мати, своїх предків. Ось я перетворюсь в якогось чи чунгука, чи казаха.
Я розумію, що це смішно. Сміюсь.
Лице починає оплавлятись як віск свічки. Непереборне бажання розбити дзеркало. Відвертаюсь.
9:30.
Я відчуваю, що виходжу на пік. Момент Х.
Тіло оплавляє, я не можу піднятись з ліжка, втикаю в оживші візерунки ковдри.
І тут починається.
Мою свідомість наче відділяє від особистості.
Я стаю чистою думкою, чистим мисленням, чистою свідомістю.
Пам’ять зберігається, вона наче закодована в моєму мозку, але я втратив до неї доступ.
Мене перезавантажило і мені потрібно вилучити з моєї пам’яті… Все.
Це неможливо описати. Ви пам’ятаєте свою першу думку? Коли ви були дитиною і ви вперше усвідомили себе? Це воно.
Ти вмираєш, а потім воскресаєш без розуміння не просто хто ти, а що ти, хоча вся інфа все ще збережена в нервових сполученнях.
Тобі потрібно знову отримати доступ до них.
Найпростіша аналогія - вас розбудили з фази глибокого сну о третій годині ночі, ви ніби встали, проте ви все ще якийсь період не в собі, не усвідомлюєте, що відбувається, а в голові немає жодної думки. Ви навіть ще не згадали себе.
Цей стан розтягується на годину.
Ще одна аналогія, уявіть, що ваша особистість - це будинок з карт, а кислота боулінгова куля, яка влітає в цей будиночок, а вам після цього потрібно зібрати будиночок заново.
Це перезбирання себе найцікавше і найважливіше.
Ти задаєшься питаннями, хто ти, де ти живеш, ким ти був, де ти навчаєшься, кого ти кохаєш, з ким ти дружиш, і найголовніше чому.
Задаєшься фундаментальними питаннями на які давно дав відповідь і ця мить дозволяє побачити неточності, порушення, хибні думки.
Ти в цьому стані здатен скасувати певні судження, які тебе турбували виснажливо і довго.
Що зі мною сталося? Коротко, в мене була дівчина, з якою ми розсталися на дуже сумній ноті.
Вона виїхала за кордон, а в стосунки на дистанції я не вірю, тому вирішив їх закінчити.
І хоча я розумів все і на тверезу, але продовжував відчувати, і з емоціями я нічого зробити не міг.
Кислота дозволила мені пережити це розтавання заново, прийти до чіткого розуміння, що всі мої переживання даремні.
Людина на дистанції мені як варіант не підходить, якщо нам суджено ще раз зійтись, то це станеться, а зараз потрібно продовжувати рухатись вперед.
І я дійсно відпустив це переживання. Навіть півтора місяці опісля вживання повторних питань не виникає.
Мене відпустило.
Крім того, помітивши в дзеркалі як швидко старіє моє лице, я в фарбах уявив свою старість, прийшов до висновку, що пора запаратись над своєю пенсією і почати відкладати бабки.
З негативного, я під час тріпу курив, до цього я міг скурити 2-4 сіги на день, після почав курити стабільно по 15-20 сіг на день.
І ось ти тихенько збираєш свої осколки особистості, відчуваєш, що ситуація контрольована.
Важко, але якщо лягти і зосередитись твоя свідомість контролюється.
І тут кислота кричить «А ХУЙ ТОБІ», після чого я наче провалююсь під лід в холодну воду, все що я зібрав розвалюється.
Моє ім’я для мене більше нічого не значить, мені його дали інші люди, вони мене так визначають.
Не я до цього прийшов. Що я з себе представляю? Мене визначає мій досвід?
Моя свідомість різко розуміє, що вона чужа до моєї особистості і тіла.
Що все чим я був раніше - це соціальні тенета, я щось інше і свідомості хочеться втекти з цього тіла.
Все що я пережив не робить мене собою, мене визначає лише моя самосвідомість, а все інше лише набір випадковостей.
Від повного божевілля мене рятувало твердження Cogito ergo sum(я мислю відповідно існую) Декарта, від якого я відштовхувався наче від дна озера, будував мисленеві ланцюжки і за них витягував себе.
Тут ви напевно думаєте «пизда рулю»? Але раптом стає цікавіше.
В моїй голові з’являється чийсь голос, перед очима темніє, все що бачу - темно-червоний фрактал, яким по ідеї малаб бути стеля кімнати.
А голос починає спілкуватися з чистою свідомістю позбавленою рис мого характеру, і тут в діалог по черзі додається ще два голоси.
Вони починають обговорювати мораль, певні плани.
В моменті, в моїй голові спілкувалось три голоса, повністю чужих моїй свідомості.
Якби я був віруючим, це булаб найпотужніша сакральна практика в моєму житті, чесно можна повірити, що з тобою говорять янголи, або демони. Все залежить від твого настрою.
Моя розгублена свідомість запитує, чи їй залишиться місце в черепі. На що один з голосів відповідає так, мовляв звичайно трохи тобі лишимо місця.
Все це супроводжується їбанутою тахікардією і почуттям близькості смерті.
Мені сподобалось.
І тут я наче прокидаюсь. Моя особистість з’єднується зі свідомістю і знаходиться в конкретному ахуї від голосів в себе в голові, і особливо від їх схуївшості. Після чого я концетруюсь і вони затикаються.
Я помічаю, що візуали по тихенько згасають, і збирати себе до купи стає легше.
Дивлюсь на годинник - 11.
Я впав наче в транс, в якому повністю занурився в глибини своєї свідомості, що цікавіше ніж будь-які візуали, музика чи спілкування.
Звичайно з боку це виглядало так собі.
Труп лежить на ліжку, не рухається і втикає в одну точку. Проте в голові в цей момент розгортається буря.
Для подібного ефекту потрібна лише тиша, усамітнення і сконцентруваність на собі, висока доза і низький толер.
12:00
Ефекти закінчуються, мислення стало звичайним, візуали зникли, лише кольори і звуки сприймаються трохи яскравіше і зіниці лишаються розширеними, проте при світлі дня це не особливо помітно.
Я очікував, що буде пиздувати подовше, але організм розібрався за неповних шість годин.
Можна закінчувати і підводити підсумки… А НІХУЯ.
Я дістаю гашиш і жорстоко упалююсь.
І починаються танці.
Візуали відновлюються з новою силою, стіни покриваються сіткою фракталів.
Я одягаюсь і йду гуляти в місто.
Звук відстуку моїх кедів глушить і гіпнотизує своє ритмічністю, я взяв навушники, щоб прослухати музику, але майже всю подорож вони лишались в мене в руці, завивання вітру в кронах дерев викликав в мене набагато більше задоволення і відчуття умиротворення, аніж будь-який з існуючих треків.
Гаш воскресив візуали, проте мислення не спотворилось, я відчував класичне уповільнення від канабіноїдів.
Найцікавіше, що час для мене почав уповільнюватись і пришвидшуватись.
Я міг не помітити як пройшов двісті метрів, але інколи проходження 20 метрів могли здаватись хвилиною.
В кожному листочку на деревах я бачив сітку фрактальних візерунків, які затягують у свій всесвіт. Переходити пішоходи стало особливо захопливим квестом.
Листя дерев здавалось не зеленим, а чорним, кожна барва пульсувала від яскравості і насиченості.
Все виглядало настільки прекрасним, що це словами не описати.
Повний спокій, душу покинули будь-які турботи, я просто насолоджуюсь своїм оточенням як вперше.
Щоб бути щасливим досить мати можливість споглядати цей прекрасний світ.
Жаль, що ми часто забуваємо про нашу унікальну можливість, про те чудо яке нам дісталось, захлинаючись банальною рутиною.
Був прикольний момент, коли на мене різко з кутка вулиці вилетів чел втикаючий в телефон, час різко уповільнився і я з неприродною для себе реакцією увернувся від пацана, хоча він дуже сильно спішив і навіть не дивився перед собою, в‘єбатись ми мали непогано.
Він навіть не одуплив, що відбулося.
14:00
Ефекти від трави закінчуються і я виявляю себе в 14км від місця свого проживання. Непогано пішечки зайшов, так?
Чортихаючись я сідаю на маршрутку і намагаюсь привести думки в порядок.
Опісля: заснув без питань, ніяких відходів.
Покурити гашиш на виході було вдалою ідеєю, оскільки тебе наче викидає на пік візуалів, проте не впевнений, що це необхідна практика з чисто медичної точки зору.
Наступні три дні були веселі, я міг неочікувано перестати відчувати себе собою. Різко в голові повставало питання «А хто я?».
Своє ім’я не давало відповіді, це не доставляло дискомфорту, а скоріше змушувало замислитись куди я рухаючись в цьому житті.
З часом ці ефекти зникли, чого мені трошки навіть зараз не вистачає.
Підсумки: 220 новачку може порвати лице. Лізер можна використати як атракціон мультиків, як терапевтичний засіб, або як легкий спосіб збожеволіти чи нашкодити собі в бедтріпі.
Мій тріп більше був схожий на випробування. І рекомендую вам теж відноситись до цього питання, не відомо як речовина змінить вас.
Поставтесь до цього серйозно.
Я зрозумів звідки беруться всі ці їбануті історії про бедтріпи…Але господи, якже це було ахуєнно)
Свій досвід я розцінюю виключно позитивним, місцями було важко, але вся ця буря емоцій того варта.
Мені здається, що це потрібно пережити хочаб раз в житті.
Все мною описане вище, представляє собою лише декілька граней дев’ятивимірного куба, який бескінечно обертається трансформуючись найбільш неочікуваними шляхами.
Лише спробувавши ви відчуєте всю глибину переживань.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Ви всі розумні, більш досвідчені і всі все знаєте, але краще повторитись.
1.Перевіряйте завжди речовину.
Купіть реактив, він відносно дешевий. Або зверніть увагу на органолептику, лізер немає ніякого смаку.
2.Запартесь над місцем.
Територія тріпу повинна бути абсолютно безпечною, а краще прибраною і з усякими комфортностями.
Вас може дико взбісити пом’ята футболка чи розкидані речі, а якщо в кімнаті будуть неприємні запахи, то вас може зациклилися на цьому.
Ви повинні відчувати себе в повній безпеці і комфорті, мати можливість повністю розслабитись.
3.Вільний день.
Переконайтесь, що в цей день вам не доведеться нікуди бігти, вас ніхто не потурбує і не припреться під час тріпу.
4.Пустий кишківник.
Краще не їжте за день до тріпу, або обмежтеся легкими стравами.
І повірте, вам дуже не сподобається, якщо вам захочеться срати під час цього тріпу.
Я цим правилом ніколи не нехтую, або хочаб витримую паузу в 12-16 годин.
Мій коріш з кімнати вирішив, що це туфта.
Бігав срати чотири рази за тріп.
Тру сторі.
Перший раз, як він прийшов з туалета, я дивлюсь на нього і питаю «мужик, а ти сраку не забув підтерти?».
Чєл зависає з пустим лицем на секунд 10-15, погляд на тисячу ярдів, а потім він бере знову туалетку і біжить назад в туалет.
Я переглядаюсь з третім челом в кімнаті і ми просто неістово починаємо угарати.
5.Сіттер.
Якщо ви новачок, у вас ніякого психоделічного досвіду, то краще візьміть з собою бувалу людину.
Якщо все піде не по плану, то вам захочеться, щоб з вами була твереза людина. Повірте мені на слово.
Буде дуже добре, якщо ця людина вже юзала лсд і знає чого очікувати від подорожі.
Будьте обмежені з вибором, від нього залежить багато чого, зокрема характер всієї подорожі. Поганий сіттер може вам зіпсувати весь тріп.
Вибирайте людину якій ви дійсно довіряєте.
6.Ознайомтесь з теорією.
Коли я давав половинку вертіго челу з поглядом на тисячу ярдів перший, то я думав, що він все знає.
Я з третім закидаємо під язик, чіткість артикуляції звичайно порушується, і тут я чую, що другий говорить нормально… Я питаю, чи він ковтнув марку.
Він відповідає так. Сука.
Навіть двох хвилин не минуло, просто витрата товару, але я сам винен. Довелось давати ще одну половинку.
Леді і Джентельмени, під язик/губу на 15 хвилин.
Можете, звичайно, ще в пряму кишку засунути, там теж всмоктувність хороша, але це на випадок того, якщо ви фанат каспійського груза.
Дізнайтесь приблизну тривалість і чого конкретно вам очікувати.
7.Алкоголь.
Якщо все йде не по плану - наверніть чогось алкогольного.
Якщо не плануєте попускатись, то ніколи не мішайте кислоту зі спиртним, весь ефект просто потушить.
8. Захист.
Зберігайте ваші марки в сухому місці, захищеному від потрапляння прямих сонячних променів і доступу кисню. Краще в фольгу заверніть і не викидайте упаковку в якій приїзджає стаф від Лорда.
9. Без авантюризму.
Не виходьте з дому під час активної фази тріпу, якщо ви не впевнені в собі.
КІНЕЦЬ.
На цьому можна фіналити, є ще бонусна історія, але вона взагалі не обов’язкова.
+БОНУСНА ІСТОРІЯ
Тріп за 11.05.24.
Уф, і так занадто багато тексту, тому коротко без деталей.
Толерантність: з вживання кислоти 27.04 навіть трави не курив.
Доза: ціла марка.
Закидаюсь о восьмій, але цього разу я в компанії, не можу сконцентруватися.
Мене постійно наче висмикувало, мене це втомило.
Минуло чотири години, я відчуваю, що знаходжусь на пікових кондиціях.
Минулого разу я покурив гаш на виході з тріпу, цього разу вирішив зробити це на піку.
Рекомендую вам всеж курити після, таким чином ти освіжаєш візуали, але при цьому відчуваєш глибину кислоти.
Всеж канабіноїди сильно стоплять занурення.
Димлю так, як ніколи в житті, ледве стою на ногах.
Одягаюсь і йду гуляти. На вулиці дощ, але мені в груди наче помістили термоядерний реактор, я відчуваю кожну краплинку на своїй шкірі, насолоджуюсь прохолодою і звуками дощу, кожна мить наповнює мене диким задоволенням від споглядання оточення.
Відчуваю себе панком.
Вирішив піти в найпопулярніший серед нарків парк міста. Кожен злочинець несвідоме хоче буде затриманим, так?
А це, щоб ви розуміли, просто шмат лісу, ти заходиш і не бачиш навіть багатоповерхівок, немає ліхтарів, урн для сміття, асфальтованих доріг, взагалі нічого, тільки пару ґрунтовок.
Йду я значить, всі боти і штанини в болоті, і помічаю в кущах припарковану білу поліцейську реношку…
Проходжу, не звертаючи на неї зайвої уваги, проте мій загострений слух дозволив почути, як вона завелася.
Чую, що авто наближається, розвертаюсь і бачу, що на мене суне цей білий левіафан.
Ґрунтовка вузька, я відійшов на узбіччя, зупинився.
Автомобіль ідеально порівнявся зі мною і заглушившився, з нього виходить два мента.
Досить молоді, бородаті, обвішані, броніки і автомати, праві тату.
В голові починає грати Фонтанчік з чорним дєльфіном.
Вітаються, питають звідки, ціль перебування в місті, просять продемонструвати паспорт, переписують його код.
Я відповідаю наче уві сні.
І тут перший мєнт видає речитативом наче віршик «Відбувається відеофіксація процедури. У вас є право здати наркотичні речовини добровільно, що повністю позбавляє вас відповідальності і дозволяє пройти реабілітацію. Прошу, викладіть речі з кишень на капот автомобіля»
Тримайте в голові, що лице мента розпливається фіолетовим фракталом.
Я усвідомлюю, що відбувається.
По тілу пробігає розряд.
Сердце починає скорочуватись з такою силою, наче зібралось проломити грудну клітку.
Кров різко шуганула по хребтовим венам, чую як кров нуртує в мені, ледве не тертя кожного еритроцита об ендотелій судин.
А потім чудо, мою свідомість повністю витягнуло в сабспейс.
Абсолютна смерть емоцій, я наче знаходжусь в морів під час повного штилю.
Глибинний спокій.
Сердце здається завмирає вгрудях, а губи викручуються в сардонічній посмішці, з якою я нічого зробити не можу.
Я дістаю всі речі, викладаю. Їх оглядають, після чого починають мене шманати.
В голові з’являється дебільний жарт, не зміг змовчати, кажу «а воровську кишеню оглядати будете?»
Вони переглянулися, угарнули. І вже збирались відпустити, аж раптом чую «Ви можете показати свій телеграм?»
От тут я вже трохи обісрався, там же все.
Я згадую, що в мене на хаті обйобане тіло, стаф, а ще різні переписки які можна трактувати як обтяжливі умови.
Я сказав, що в мене немає ніяких заборонених речовин, тобто відмовився від варіка з рехабом.
Вісім років.
Поламане життя, кінець моєму навчанню, якщо якось відмажусь, то це буде коштувати занадто дорого. Плеяда параноїдальних думок розцвіла буйним світом в секунді.
Але хулі вагатись? Якщо почну вагатись, не захочу давати телефон, то це їх точно зацікавить. В них звичайно немає права на огляд переписок, але не можна привертати зайву увагу.
Я вирішив зіграти на їхньому переконані, що вони зловили банального мимокрокоділа.
Розслаблено показую телефон, заходячи в папку навчання, тримаю в своїй руці.
Мужик не вириває, дійсно поводиться досить коректно, оглядає чати, хмуриться.
Нічого не знаходить, киває головою і бажає хорошо дня.
Сідає в тачку і вони укатуються.
Буквально, два кліки.
Змінити папку, прогорнути трохи нижче.
Навіть при мінімальному детальному огляді мене можна було викрити.
Два кліки відділяло мене від повної руїни.
Два. Їбучих. Кліка.
Поміняти папку і свайпнути вниз.
Я проводжу їх поглядом, після фіксації їхнього зйобу мене накриває.
Моє затихле сердечко починає знову дико битись, мене збиває хвиля ейфорії.
Я розумію від чого увернувся.
Починаю істерично угарати, це відчуття бритви коло горла.
Я був в міліметрі, проте розпетляв.
Усвідомив чому люди стають адреналіновими наркоманами.
Мене накриває нова хвиля галюцинацій, в повітрі крутяться темні мушки, небесній грім звучить як мій гімн, дивлюсь на руку, а по ній десяткам ганяють чорні точки, наче дрібні членистоногі.
(Пройшло більше місяця, але я все ще інколи на перефирії зору помічаю ці чорні точки, не часто, раз на три/два дні)
Починаю угарати з того, як мене криє, потім пишу корішу який схавав половинку, що мене прийняли мусора.
Відразу акцентую увагу, що все гуд.
Проте він відразу набирає мене, просить розповісти історію, я на радощах починаю, а потім мене хапає паранойя, що мені підкинули жучка в кишеню під час огляду.
Розумію, що це шизофренія, яка не відповідає дійсності, але СУКА Я НЕ МОЖУ ГОВОРОРИТИ ПРО ЦЕ.
Я максимально пробую злитись, просто говорю челу, що все гуд, уничаючи того, що я під чимось і швидко скидую.
Мій мотор їбашить як дикий, я щасливий, не можу себе стримати.
Щоб не закричати починаю бігти. Мої м’язи наче перетворились в найпружніше сталеве волокно, моя мускулатура не контролюється, вона несе мене вперед, з такою швидкістю, з якою я ніколи не бігав.
Всеж зупинившись я не витримую і кричу в усе горло, чисто як Шон Стрікнланд.
Білий день, якийсь пустельний спальний район.
Оглядаюсь, на мене втикає якась дівчина, дружньо їй посміхаюсь.
Вона моментально розвертається і йде назад дуже швидким кроками.
В принципі, можу зрозуміти, якийсь двухметровий, очевидно неадекватний, брудний чорт в тоталблекові розкричався перед тобою.
Коріш набирає мене знову, каже тривожним голосом, що в нього бедак, і якась чорна тінь сидить в кімнаті.
Максимально швидко прямую на хату, купляю ревасік, залітаю в кімнату з гучним «ПОЛІЦІЯ, ЗДАВАЙТЕ НАРКОТИЧНІ РЕЧОВИНИ».
Оповідаю цю історію, опісля поугарали, його здається попустило.
Мене настільки зарядило, що було вирішено ліквідувати всі речовини.
Я закидаю ще 110, він теж 110, ми починаємо курити як чорти, 1,5 грама гашишу ліквідується протягом двох годин.
О дев’ятій до нас приєднався ще один пацан, ми йому теж виділили 110.
Я дійшов до такого стану, що мої думки витікали з голови, я не пам’ятав сказаного п’ять секунд назад, думки хаотично метались і не могли зібратись.
Занавіс. Я провалююсь в глибокий сон.
ФІНАЛ. фінальний.
Очевидним було тільки одне. З мене досить.
Цього разу мене пронесло, але колись обрубує.
І це буде фінал, або я продовжу потихеньку отруювати своє життя.
Мова про будь-які психоактивні речовини, навіть про алкоголь і нікотин.
Відмовитись я ніколи не зможу повністю, але звести на мінімум вплив на моє життя в моїх силах.
Іронічно, але до нікотину з’явилась найпотужніша відраза, алкоголь як соціально одобрений клей лишається на свята, дні народження і т.д, але не частіше ніж два/три раза на рік.
Канабіноїди в помийку, це краще ніж спиртне, проте висушує мізки, робить значний вклад у вашу параноїдальність.
Психота?
Єдиний клас речовин, який доставляє задоволення і хочаб трохи виправданий.
Чесно кажучи, я обмежився би виключно ним, однак не потрібно забувати про соціальне сприйняття і всі ризики, які змушують мене пригальмувати в цьому питанні.
Я опробую ще парочку речовин і з мене досить, живи ми в більш ліберальні часи чи місцині, то звичайно мене ніщо не зупиняло би.
Дякую за виділений час на цю розповідь, сподіваюсь вона мінімально розважила вас, чи допомогла сформувати певне уявлення про кислоту.
Окрема подяка Лорду за безпеку, надійність і швидкість.
Всім вдачі!
P.S тут мали міститись описи тріпів ще декількох людей, але репорт й так вийшов занадто перевантаженим, за що напевно потрібно попросити вибачення, але хотілось поділитись повним досвідом з розгорнутим описом.
P.S.S. Ніколи не думали куди йдуть наші податки? Полісмени, які сиділи в засідці на сольових майнерів закладок, не змогли розпізнати в мертвому від речовин обдовбиша.
Боже, як я з них потім угарав. Хз, що відбулось, мейбі вони затупили, мейбі пожаліли молодого. Але така соковита премія в них зірвалась.
Пацани і дами, не тупіть.
Під речовинами ви не контролюєте себе, якби випав на паніку чи почав би себе трохи дивно поводити, то все могло закінчитись дуже погано.
Крім того, імовірності. Я часто там ще гуляв потім, але жодного разу більше не натикався на ментів.
Лорд безпечно транспортує стаф, а ви гарантуйте собі безпечне споживання.
Якби я не зайшов в ту залупу, то все могло пройти набагато спокійніше, але я всеодно ні про що не жалію)
Пхах, але на майбутнє буду трошки по іншому будувати собі маршрути, урок засвоєний.
Тут буде невеличка преамбула, кому не цікаво мотайте вниз, безпосередньо до тріпрепорта.
ПРЕАМБУЛА.
Лорд став моїм провідником в світ психоти, перший досвід я отримав з його марками DOM.
Я написав детальний репорт по даній речовині, але його нажаль знесло разом зі старим сайтом, проте обов’язково його відновлю, штука достойна, а нажаль маловідома.
Мене настільки захопили ефекти і змінений стан свідомості, що я зрозумів - я маю перепробувати всі основні існуючі психоделіки і сформувати думку про кожен з них.
Особливо часто юзати не хочеться, але перепробувати необхідно.
Закрити ще дитячий гештальт)
І вирішив я продовжити свій шлях легендарною кислотою, наріжним каменем жанру.
Замовив я значить п’ять марок Vertigo, бонусом капнуло ще дві.
Особисто я отримав два тріпи. Один 220, другий 220+110.
Ще чотири моїх колеги їли марки декілька разів в дозуванні 220, 110 і 165 в різні проміжки часу, що дозволило детально оцінити вплив речовини при різних концентраціях на абсолютних новачків.
Пережитий досвід настільки вибив мене з себе, що я вирішив про це забути на місяць, однак моя вроджена схильність до записування і яскравість подій дозволяють все відновити.
Я подам два тріпа в ретроперспективі.
В цій історії будуть ментальні розлади, мусора і ледве не поламане життя, бедтріп, дуже багато гашишу і приклад ЯК РОБИТИ НЕ ТРЕБА, а ще дуже багато букв.
Все пишеться не за пробу, а на банальному бажанні поділитись досвідом і дати чесну оцінку селлеру.
!На мою думку, цей тріп-репорт буде особливо цікавим для новачків, які тільки хочуть ознайомитись з речовиною і побачити, як вона на них потенційно вплине перший раз.
ТРІП 1
Тестер: 21 рік, 203 см, 78 кг.
Толерантність: перше вживання в житті.
Крос-толерантність: місяць назад марка DOM і два тижні назад гашиш невідомих характеристик.
Дозування: ціла марка Vertigo(220).
Спосіб вживання: сублінгвально на 40 хв.
Органолептика: марка повністю залишена смаку, слизова не німіє.Споживання найприємніше напевно з усіх речовин.
Стелс: просте і практичне рішення, якщо не будуть цілеспрямовано оглядати, то питань не виникне.
Примітка: моє перше замовлення від моменту написання в шоп, до моменту отримання зайняло 7 днів, що знаєте трошки напряжно, коли поспішаєш і вимагає врахування.
А ще як показує практика, юзери народ дуже схильний до параної, тому на старому сайті були тони повідомлень в стилі «ееее, скинув бабки, мені не відповідають годину, мене кинули?» і т.д.
Любили люди розводити паніку з нічого.
Зараз Лорд схоже найняв оператора, і тривалість замовлення скоротилась до чотирьох днів, відписують моментально, максимально ввічливо і коротко. За це респект.
Приємно - відправлення було оплачено.
+об’єктивно, в Лорда найкращі ціни на ринку. Мейбі я сліпий, але я не бачив шопа з більш демократичним прайсом, а постійні бонуси викликають бажання повертатись саме сюди.
Тріп на 27.04.24 - перше вживання.
6:27
Закинув цілу марку під язик.
6:40
Голова стає ватною, легке запаморочення.
7:07
Ковтнув папірчик, з’являється відчуття, що він роспирає горлянку і зараз вдушусь ним.
Мурашки по тілу. Контрастність ліній наче підвищується.
(Далі я втрачаю можливість нормально вписувати таймінги і почав записувати виключно голосові)
7:30
Всі почуття загострюються в рази.
В особливості слух, ти чуєш всі звуки. Якщо в нормі мозок фільтрує посторонні шуми, то кислота це все впускає в тебе. Ти чуєш вітер, птахів, шум вітру, розмови людей як паралельні аудіо доріжки, які повністю сприймає твій мозок.
Музика розкладається на окремі інструменти, кожен з яких ти сприймаєш. Починаєш розуміти музику Pink Floyd)
Всі кольори стають яскравішими, ти починаєш помічати візерунки, які оживають.
8:30
Просторові галюцинації, геометрія кімнати змінюється, якщо я рухаюсь, то вона розширюється, якщо сідаю, то наче падає в мене. Стіни рухомі.
Збільшується діурез, зростає температура і чсс.
9:00
Не. Дивіться. В. Йобане. Дзеркало.
Я допускаюсь фатальної помилки і залипаю на своє відображення в дзеркалі навпроти мене. Порушується розпізнавання лиць, внаслідок чого вони деформуються.
Моє лице рухоме, воно пливе, і наче не належить мені.
Я бачу… Що вишкірився в усі 32, хоча мій рот нерухомий, навіть обмацав лице, але у відображенні я сміявся.
Починаю розуміти, що моє відображення сміється з мене. Але чому? Що послужило причиною? І тут лиця починають мінятись наче опадаючі маски.
Я бачу себе дитиною, жінкою, глибоким старцем. Приходить усвідомлення своєю смертності і жалюгідності тіла.
Лиця продовжують мінятись все швидше. Я бачу в своєму лиці батька і мати, своїх предків. Ось я перетворюсь в якогось чи чунгука, чи казаха.
Я розумію, що це смішно. Сміюсь.
Лице починає оплавлятись як віск свічки. Непереборне бажання розбити дзеркало. Відвертаюсь.
9:30.
Я відчуваю, що виходжу на пік. Момент Х.
Тіло оплавляє, я не можу піднятись з ліжка, втикаю в оживші візерунки ковдри.
І тут починається.
Мою свідомість наче відділяє від особистості.
Я стаю чистою думкою, чистим мисленням, чистою свідомістю.
Пам’ять зберігається, вона наче закодована в моєму мозку, але я втратив до неї доступ.
Мене перезавантажило і мені потрібно вилучити з моєї пам’яті… Все.
Це неможливо описати. Ви пам’ятаєте свою першу думку? Коли ви були дитиною і ви вперше усвідомили себе? Це воно.
Ти вмираєш, а потім воскресаєш без розуміння не просто хто ти, а що ти, хоча вся інфа все ще збережена в нервових сполученнях.
Тобі потрібно знову отримати доступ до них.
Найпростіша аналогія - вас розбудили з фази глибокого сну о третій годині ночі, ви ніби встали, проте ви все ще якийсь період не в собі, не усвідомлюєте, що відбувається, а в голові немає жодної думки. Ви навіть ще не згадали себе.
Цей стан розтягується на годину.
Ще одна аналогія, уявіть, що ваша особистість - це будинок з карт, а кислота боулінгова куля, яка влітає в цей будиночок, а вам після цього потрібно зібрати будиночок заново.
Це перезбирання себе найцікавше і найважливіше.
Ти задаєшься питаннями, хто ти, де ти живеш, ким ти був, де ти навчаєшься, кого ти кохаєш, з ким ти дружиш, і найголовніше чому.
Задаєшься фундаментальними питаннями на які давно дав відповідь і ця мить дозволяє побачити неточності, порушення, хибні думки.
Ти в цьому стані здатен скасувати певні судження, які тебе турбували виснажливо і довго.
Що зі мною сталося? Коротко, в мене була дівчина, з якою ми розсталися на дуже сумній ноті.
Вона виїхала за кордон, а в стосунки на дистанції я не вірю, тому вирішив їх закінчити.
І хоча я розумів все і на тверезу, але продовжував відчувати, і з емоціями я нічого зробити не міг.
Кислота дозволила мені пережити це розтавання заново, прийти до чіткого розуміння, що всі мої переживання даремні.
Людина на дистанції мені як варіант не підходить, якщо нам суджено ще раз зійтись, то це станеться, а зараз потрібно продовжувати рухатись вперед.
І я дійсно відпустив це переживання. Навіть півтора місяці опісля вживання повторних питань не виникає.
Мене відпустило.
Крім того, помітивши в дзеркалі як швидко старіє моє лице, я в фарбах уявив свою старість, прийшов до висновку, що пора запаратись над своєю пенсією і почати відкладати бабки.
З негативного, я під час тріпу курив, до цього я міг скурити 2-4 сіги на день, після почав курити стабільно по 15-20 сіг на день.
І ось ти тихенько збираєш свої осколки особистості, відчуваєш, що ситуація контрольована.
Важко, але якщо лягти і зосередитись твоя свідомість контролюється.
І тут кислота кричить «А ХУЙ ТОБІ», після чого я наче провалююсь під лід в холодну воду, все що я зібрав розвалюється.
Моє ім’я для мене більше нічого не значить, мені його дали інші люди, вони мене так визначають.
Не я до цього прийшов. Що я з себе представляю? Мене визначає мій досвід?
Моя свідомість різко розуміє, що вона чужа до моєї особистості і тіла.
Що все чим я був раніше - це соціальні тенета, я щось інше і свідомості хочеться втекти з цього тіла.
Все що я пережив не робить мене собою, мене визначає лише моя самосвідомість, а все інше лише набір випадковостей.
Від повного божевілля мене рятувало твердження Cogito ergo sum(я мислю відповідно існую) Декарта, від якого я відштовхувався наче від дна озера, будував мисленеві ланцюжки і за них витягував себе.
Тут ви напевно думаєте «пизда рулю»? Але раптом стає цікавіше.
В моїй голові з’являється чийсь голос, перед очима темніє, все що бачу - темно-червоний фрактал, яким по ідеї малаб бути стеля кімнати.
А голос починає спілкуватися з чистою свідомістю позбавленою рис мого характеру, і тут в діалог по черзі додається ще два голоси.
Вони починають обговорювати мораль, певні плани.
В моменті, в моїй голові спілкувалось три голоса, повністю чужих моїй свідомості.
Якби я був віруючим, це булаб найпотужніша сакральна практика в моєму житті, чесно можна повірити, що з тобою говорять янголи, або демони. Все залежить від твого настрою.
Моя розгублена свідомість запитує, чи їй залишиться місце в черепі. На що один з голосів відповідає так, мовляв звичайно трохи тобі лишимо місця.
Все це супроводжується їбанутою тахікардією і почуттям близькості смерті.
Мені сподобалось.
І тут я наче прокидаюсь. Моя особистість з’єднується зі свідомістю і знаходиться в конкретному ахуї від голосів в себе в голові, і особливо від їх схуївшості. Після чого я концетруюсь і вони затикаються.
Я помічаю, що візуали по тихенько згасають, і збирати себе до купи стає легше.
Дивлюсь на годинник - 11.
Я впав наче в транс, в якому повністю занурився в глибини своєї свідомості, що цікавіше ніж будь-які візуали, музика чи спілкування.
Звичайно з боку це виглядало так собі.
Труп лежить на ліжку, не рухається і втикає в одну точку. Проте в голові в цей момент розгортається буря.
Для подібного ефекту потрібна лише тиша, усамітнення і сконцентруваність на собі, висока доза і низький толер.
12:00
Ефекти закінчуються, мислення стало звичайним, візуали зникли, лише кольори і звуки сприймаються трохи яскравіше і зіниці лишаються розширеними, проте при світлі дня це не особливо помітно.
Я очікував, що буде пиздувати подовше, але організм розібрався за неповних шість годин.
Можна закінчувати і підводити підсумки… А НІХУЯ.
Я дістаю гашиш і жорстоко упалююсь.
І починаються танці.
Візуали відновлюються з новою силою, стіни покриваються сіткою фракталів.
Я одягаюсь і йду гуляти в місто.
Звук відстуку моїх кедів глушить і гіпнотизує своє ритмічністю, я взяв навушники, щоб прослухати музику, але майже всю подорож вони лишались в мене в руці, завивання вітру в кронах дерев викликав в мене набагато більше задоволення і відчуття умиротворення, аніж будь-який з існуючих треків.
Гаш воскресив візуали, проте мислення не спотворилось, я відчував класичне уповільнення від канабіноїдів.
Найцікавіше, що час для мене почав уповільнюватись і пришвидшуватись.
Я міг не помітити як пройшов двісті метрів, але інколи проходження 20 метрів могли здаватись хвилиною.
В кожному листочку на деревах я бачив сітку фрактальних візерунків, які затягують у свій всесвіт. Переходити пішоходи стало особливо захопливим квестом.
Листя дерев здавалось не зеленим, а чорним, кожна барва пульсувала від яскравості і насиченості.
Все виглядало настільки прекрасним, що це словами не описати.
Повний спокій, душу покинули будь-які турботи, я просто насолоджуюсь своїм оточенням як вперше.
Щоб бути щасливим досить мати можливість споглядати цей прекрасний світ.
Жаль, що ми часто забуваємо про нашу унікальну можливість, про те чудо яке нам дісталось, захлинаючись банальною рутиною.
Був прикольний момент, коли на мене різко з кутка вулиці вилетів чел втикаючий в телефон, час різко уповільнився і я з неприродною для себе реакцією увернувся від пацана, хоча він дуже сильно спішив і навіть не дивився перед собою, в‘єбатись ми мали непогано.
Він навіть не одуплив, що відбулося.
14:00
Ефекти від трави закінчуються і я виявляю себе в 14км від місця свого проживання. Непогано пішечки зайшов, так?
Чортихаючись я сідаю на маршрутку і намагаюсь привести думки в порядок.
Опісля: заснув без питань, ніяких відходів.
Покурити гашиш на виході було вдалою ідеєю, оскільки тебе наче викидає на пік візуалів, проте не впевнений, що це необхідна практика з чисто медичної точки зору.
Наступні три дні були веселі, я міг неочікувано перестати відчувати себе собою. Різко в голові повставало питання «А хто я?».
Своє ім’я не давало відповіді, це не доставляло дискомфорту, а скоріше змушувало замислитись куди я рухаючись в цьому житті.
З часом ці ефекти зникли, чого мені трошки навіть зараз не вистачає.
Підсумки: 220 новачку може порвати лице. Лізер можна використати як атракціон мультиків, як терапевтичний засіб, або як легкий спосіб збожеволіти чи нашкодити собі в бедтріпі.
Мій тріп більше був схожий на випробування. І рекомендую вам теж відноситись до цього питання, не відомо як речовина змінить вас.
Поставтесь до цього серйозно.
Я зрозумів звідки беруться всі ці їбануті історії про бедтріпи…Але господи, якже це було ахуєнно)
Свій досвід я розцінюю виключно позитивним, місцями було важко, але вся ця буря емоцій того варта.
Мені здається, що це потрібно пережити хочаб раз в житті.
Все мною описане вище, представляє собою лише декілька граней дев’ятивимірного куба, який бескінечно обертається трансформуючись найбільш неочікуваними шляхами.
Лише спробувавши ви відчуєте всю глибину переживань.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Ви всі розумні, більш досвідчені і всі все знаєте, але краще повторитись.
1.Перевіряйте завжди речовину.
Купіть реактив, він відносно дешевий. Або зверніть увагу на органолептику, лізер немає ніякого смаку.
2.Запартесь над місцем.
Територія тріпу повинна бути абсолютно безпечною, а краще прибраною і з усякими комфортностями.
Вас може дико взбісити пом’ята футболка чи розкидані речі, а якщо в кімнаті будуть неприємні запахи, то вас може зациклилися на цьому.
Ви повинні відчувати себе в повній безпеці і комфорті, мати можливість повністю розслабитись.
3.Вільний день.
Переконайтесь, що в цей день вам не доведеться нікуди бігти, вас ніхто не потурбує і не припреться під час тріпу.
4.Пустий кишківник.
Краще не їжте за день до тріпу, або обмежтеся легкими стравами.
І повірте, вам дуже не сподобається, якщо вам захочеться срати під час цього тріпу.
Я цим правилом ніколи не нехтую, або хочаб витримую паузу в 12-16 годин.
Мій коріш з кімнати вирішив, що це туфта.
Бігав срати чотири рази за тріп.
Тру сторі.
Перший раз, як він прийшов з туалета, я дивлюсь на нього і питаю «мужик, а ти сраку не забув підтерти?».
Чєл зависає з пустим лицем на секунд 10-15, погляд на тисячу ярдів, а потім він бере знову туалетку і біжить назад в туалет.
Я переглядаюсь з третім челом в кімнаті і ми просто неістово починаємо угарати.
5.Сіттер.
Якщо ви новачок, у вас ніякого психоделічного досвіду, то краще візьміть з собою бувалу людину.
Якщо все піде не по плану, то вам захочеться, щоб з вами була твереза людина. Повірте мені на слово.
Буде дуже добре, якщо ця людина вже юзала лсд і знає чого очікувати від подорожі.
Будьте обмежені з вибором, від нього залежить багато чого, зокрема характер всієї подорожі. Поганий сіттер може вам зіпсувати весь тріп.
Вибирайте людину якій ви дійсно довіряєте.
6.Ознайомтесь з теорією.
Коли я давав половинку вертіго челу з поглядом на тисячу ярдів перший, то я думав, що він все знає.
Я з третім закидаємо під язик, чіткість артикуляції звичайно порушується, і тут я чую, що другий говорить нормально… Я питаю, чи він ковтнув марку.
Він відповідає так. Сука.
Навіть двох хвилин не минуло, просто витрата товару, але я сам винен. Довелось давати ще одну половинку.
Леді і Джентельмени, під язик/губу на 15 хвилин.
Можете, звичайно, ще в пряму кишку засунути, там теж всмоктувність хороша, але це на випадок того, якщо ви фанат каспійського груза.
Дізнайтесь приблизну тривалість і чого конкретно вам очікувати.
7.Алкоголь.
Якщо все йде не по плану - наверніть чогось алкогольного.
Якщо не плануєте попускатись, то ніколи не мішайте кислоту зі спиртним, весь ефект просто потушить.
8. Захист.
Зберігайте ваші марки в сухому місці, захищеному від потрапляння прямих сонячних променів і доступу кисню. Краще в фольгу заверніть і не викидайте упаковку в якій приїзджає стаф від Лорда.
9. Без авантюризму.
Не виходьте з дому під час активної фази тріпу, якщо ви не впевнені в собі.
КІНЕЦЬ.
На цьому можна фіналити, є ще бонусна історія, але вона взагалі не обов’язкова.
+БОНУСНА ІСТОРІЯ
Тріп за 11.05.24.
Уф, і так занадто багато тексту, тому коротко без деталей.
Толерантність: з вживання кислоти 27.04 навіть трави не курив.
Доза: ціла марка.
Закидаюсь о восьмій, але цього разу я в компанії, не можу сконцентруватися.
Мене постійно наче висмикувало, мене це втомило.
Минуло чотири години, я відчуваю, що знаходжусь на пікових кондиціях.
Минулого разу я покурив гаш на виході з тріпу, цього разу вирішив зробити це на піку.
Рекомендую вам всеж курити після, таким чином ти освіжаєш візуали, але при цьому відчуваєш глибину кислоти.
Всеж канабіноїди сильно стоплять занурення.
Димлю так, як ніколи в житті, ледве стою на ногах.
Одягаюсь і йду гуляти. На вулиці дощ, але мені в груди наче помістили термоядерний реактор, я відчуваю кожну краплинку на своїй шкірі, насолоджуюсь прохолодою і звуками дощу, кожна мить наповнює мене диким задоволенням від споглядання оточення.
Відчуваю себе панком.
Вирішив піти в найпопулярніший серед нарків парк міста. Кожен злочинець несвідоме хоче буде затриманим, так?
А це, щоб ви розуміли, просто шмат лісу, ти заходиш і не бачиш навіть багатоповерхівок, немає ліхтарів, урн для сміття, асфальтованих доріг, взагалі нічого, тільки пару ґрунтовок.
Йду я значить, всі боти і штанини в болоті, і помічаю в кущах припарковану білу поліцейську реношку…
Проходжу, не звертаючи на неї зайвої уваги, проте мій загострений слух дозволив почути, як вона завелася.
Чую, що авто наближається, розвертаюсь і бачу, що на мене суне цей білий левіафан.
Ґрунтовка вузька, я відійшов на узбіччя, зупинився.
Автомобіль ідеально порівнявся зі мною і заглушившився, з нього виходить два мента.
Досить молоді, бородаті, обвішані, броніки і автомати, праві тату.
В голові починає грати Фонтанчік з чорним дєльфіном.
Вітаються, питають звідки, ціль перебування в місті, просять продемонструвати паспорт, переписують його код.
Я відповідаю наче уві сні.
І тут перший мєнт видає речитативом наче віршик «Відбувається відеофіксація процедури. У вас є право здати наркотичні речовини добровільно, що повністю позбавляє вас відповідальності і дозволяє пройти реабілітацію. Прошу, викладіть речі з кишень на капот автомобіля»
Тримайте в голові, що лице мента розпливається фіолетовим фракталом.
Я усвідомлюю, що відбувається.
По тілу пробігає розряд.
Сердце починає скорочуватись з такою силою, наче зібралось проломити грудну клітку.
Кров різко шуганула по хребтовим венам, чую як кров нуртує в мені, ледве не тертя кожного еритроцита об ендотелій судин.
А потім чудо, мою свідомість повністю витягнуло в сабспейс.
Абсолютна смерть емоцій, я наче знаходжусь в морів під час повного штилю.
Глибинний спокій.
Сердце здається завмирає вгрудях, а губи викручуються в сардонічній посмішці, з якою я нічого зробити не можу.
Я дістаю всі речі, викладаю. Їх оглядають, після чого починають мене шманати.
В голові з’являється дебільний жарт, не зміг змовчати, кажу «а воровську кишеню оглядати будете?»
Вони переглянулися, угарнули. І вже збирались відпустити, аж раптом чую «Ви можете показати свій телеграм?»
От тут я вже трохи обісрався, там же все.
Я згадую, що в мене на хаті обйобане тіло, стаф, а ще різні переписки які можна трактувати як обтяжливі умови.
Я сказав, що в мене немає ніяких заборонених речовин, тобто відмовився від варіка з рехабом.
Вісім років.
Поламане життя, кінець моєму навчанню, якщо якось відмажусь, то це буде коштувати занадто дорого. Плеяда параноїдальних думок розцвіла буйним світом в секунді.
Але хулі вагатись? Якщо почну вагатись, не захочу давати телефон, то це їх точно зацікавить. В них звичайно немає права на огляд переписок, але не можна привертати зайву увагу.
Я вирішив зіграти на їхньому переконані, що вони зловили банального мимокрокоділа.
Розслаблено показую телефон, заходячи в папку навчання, тримаю в своїй руці.
Мужик не вириває, дійсно поводиться досить коректно, оглядає чати, хмуриться.
Нічого не знаходить, киває головою і бажає хорошо дня.
Сідає в тачку і вони укатуються.
Буквально, два кліки.
Змінити папку, прогорнути трохи нижче.
Навіть при мінімальному детальному огляді мене можна було викрити.
Два кліки відділяло мене від повної руїни.
Два. Їбучих. Кліка.
Поміняти папку і свайпнути вниз.
Я проводжу їх поглядом, після фіксації їхнього зйобу мене накриває.
Моє затихле сердечко починає знову дико битись, мене збиває хвиля ейфорії.
Я розумію від чого увернувся.
Починаю істерично угарати, це відчуття бритви коло горла.
Я був в міліметрі, проте розпетляв.
Усвідомив чому люди стають адреналіновими наркоманами.
Мене накриває нова хвиля галюцинацій, в повітрі крутяться темні мушки, небесній грім звучить як мій гімн, дивлюсь на руку, а по ній десяткам ганяють чорні точки, наче дрібні членистоногі.
(Пройшло більше місяця, але я все ще інколи на перефирії зору помічаю ці чорні точки, не часто, раз на три/два дні)
Починаю угарати з того, як мене криє, потім пишу корішу який схавав половинку, що мене прийняли мусора.
Відразу акцентую увагу, що все гуд.
Проте він відразу набирає мене, просить розповісти історію, я на радощах починаю, а потім мене хапає паранойя, що мені підкинули жучка в кишеню під час огляду.
Розумію, що це шизофренія, яка не відповідає дійсності, але СУКА Я НЕ МОЖУ ГОВОРОРИТИ ПРО ЦЕ.
Я максимально пробую злитись, просто говорю челу, що все гуд, уничаючи того, що я під чимось і швидко скидую.
Мій мотор їбашить як дикий, я щасливий, не можу себе стримати.
Щоб не закричати починаю бігти. Мої м’язи наче перетворились в найпружніше сталеве волокно, моя мускулатура не контролюється, вона несе мене вперед, з такою швидкістю, з якою я ніколи не бігав.
Всеж зупинившись я не витримую і кричу в усе горло, чисто як Шон Стрікнланд.
Білий день, якийсь пустельний спальний район.
Оглядаюсь, на мене втикає якась дівчина, дружньо їй посміхаюсь.
Вона моментально розвертається і йде назад дуже швидким кроками.
В принципі, можу зрозуміти, якийсь двухметровий, очевидно неадекватний, брудний чорт в тоталблекові розкричався перед тобою.
Коріш набирає мене знову, каже тривожним голосом, що в нього бедак, і якась чорна тінь сидить в кімнаті.
Максимально швидко прямую на хату, купляю ревасік, залітаю в кімнату з гучним «ПОЛІЦІЯ, ЗДАВАЙТЕ НАРКОТИЧНІ РЕЧОВИНИ».
Оповідаю цю історію, опісля поугарали, його здається попустило.
Мене настільки зарядило, що було вирішено ліквідувати всі речовини.
Я закидаю ще 110, він теж 110, ми починаємо курити як чорти, 1,5 грама гашишу ліквідується протягом двох годин.
О дев’ятій до нас приєднався ще один пацан, ми йому теж виділили 110.
Я дійшов до такого стану, що мої думки витікали з голови, я не пам’ятав сказаного п’ять секунд назад, думки хаотично метались і не могли зібратись.
Занавіс. Я провалююсь в глибокий сон.
ФІНАЛ. фінальний.
Очевидним було тільки одне. З мене досить.
Цього разу мене пронесло, але колись обрубує.
І це буде фінал, або я продовжу потихеньку отруювати своє життя.
Мова про будь-які психоактивні речовини, навіть про алкоголь і нікотин.
Відмовитись я ніколи не зможу повністю, але звести на мінімум вплив на моє життя в моїх силах.
Іронічно, але до нікотину з’явилась найпотужніша відраза, алкоголь як соціально одобрений клей лишається на свята, дні народження і т.д, але не частіше ніж два/три раза на рік.
Канабіноїди в помийку, це краще ніж спиртне, проте висушує мізки, робить значний вклад у вашу параноїдальність.
Психота?
Єдиний клас речовин, який доставляє задоволення і хочаб трохи виправданий.
Чесно кажучи, я обмежився би виключно ним, однак не потрібно забувати про соціальне сприйняття і всі ризики, які змушують мене пригальмувати в цьому питанні.
Я опробую ще парочку речовин і з мене досить, живи ми в більш ліберальні часи чи місцині, то звичайно мене ніщо не зупиняло би.
Дякую за виділений час на цю розповідь, сподіваюсь вона мінімально розважила вас, чи допомогла сформувати певне уявлення про кислоту.
Окрема подяка Лорду за безпеку, надійність і швидкість.
Всім вдачі!
P.S тут мали міститись описи тріпів ще декількох людей, але репорт й так вийшов занадто перевантаженим, за що напевно потрібно попросити вибачення, але хотілось поділитись повним досвідом з розгорнутим описом.
P.S.S. Ніколи не думали куди йдуть наші податки? Полісмени, які сиділи в засідці на сольових майнерів закладок, не змогли розпізнати в мертвому від речовин обдовбиша.
Боже, як я з них потім угарав. Хз, що відбулось, мейбі вони затупили, мейбі пожаліли молодого. Але така соковита премія в них зірвалась.
Пацани і дами, не тупіть.
Під речовинами ви не контролюєте себе, якби випав на паніку чи почав би себе трохи дивно поводити, то все могло закінчитись дуже погано.
Крім того, імовірності. Я часто там ще гуляв потім, але жодного разу більше не натикався на ментів.
Лорд безпечно транспортує стаф, а ви гарантуйте собі безпечне споживання.
Якби я не зайшов в ту залупу, то все могло пройти набагато спокійніше, але я всеодно ні про що не жалію)
Пхах, але на майбутнє буду трошки по іншому будувати собі маршрути, урок засвоєний.
Останнє редагування:
