Жоржъ Борманъ
Посвященный
Лізти пальцем в ніс – звичка неприємна, негігієнічна і навіть потенційно небезпечна. Чому ж тоді всі ми час від часу колупаємося в носі?
Більшість з нас це робить, але мало хто зізнається. Якщо нас спіймають на гарячому, ми відчуваємо сором і незручність.
А коли це на публіці роблять інші, ми дивимося на них з докором. Йдеться про звичку вишкрібати з носа засохлий слиз.
Для опису постійного колупання в носі в медицині навіть існує спеціальний термін – ринотиллексоманія.
Перше систематичне наукове дослідження цього феномену відбулося 1995 року, коли ним зацікавились двоє американських дослідників - Томпсон і Джефферсон.
Вони розіслали свій опитувальник тисячі дорослих мешканців американського штату Вісконсин.
На нього відповіли 245 респондентів. 91% зізналися, що колупаються в носі. 1,2% повідомили, що роблять це щонайменше раз на годину.
Двоє зазначили, що ця звичка заважає їм у повсякденному житті (помірковано чи суттєво).
На подив вчених, ще двоє людей повідомили, що внаслідок надмірного колупання пробили отвір у своїй носовій перегородці - тонкій пластині, що розділяє дві ніздрі.
Дослідження було проведене не ідеально: на запитання відповіли лише чверть респондентів. Але досвід свідчить, що ця звичка, найімовірніше, поширена – попри культурні табу.
Дитяча звичка
Індійські лікарі Читтаранджан Андраде та Біес Шріхарі з Національного інституту психічного здоров'я та нейронауки в Бангалорі вирішили піти далі.Вони припустили, що звичні форми поведінки більш поширені серед дітей і підлітків, ніж серед дорослих. Тому для оцінки колупання в носі вони вирішили опитувати молоде, а не старше покоління. Вчені роздали свої опитувальники в школах, що значно підвищило шанси отримати репрезентативну вибірку.
Дослідження провели у чотирьох школах Бангалора: одна з них була для дітей з бідних сімей, дві – для середнього класу, та ще одна – для дітей забезпечених батьків.
Загалом Андраді й Шріхар опитали 200 підлітків. Майже всі вони визнали, що колупаються у носі в середньому чотири рази на день.
Це в принципі було відомо й так. Цікавими є деталі.
Тільки 7,6% школярів повідомили, що засовують палець у ніс частіше 20 разів на день, але при цьому майже 20% вважали, що колупання для них перетворилося на "серйозну проблему".
Більшість заявили, що роблять це для того, щоб почухати ніздрю або вичистити соплі, але 24 учні (тобто 12%) зізналися, що їм це просто подобається.
Колупаєтеся в носі? Фу-у-у!
Для цього, як з'ясувалося, в хід йдуть не лише пальці. 13 респондентів заявили, що користувалися пінцетом, а дев'ять - олівцями. Дев'ятеро зізналися, що їли "скарби", добуті під час колупання в носі.
Приналежність до певного соціоекономічного класу не мала жодного значення: колупання зрівнює бідних і багатих.
А от стать вплинула на відповіді: хлопчики лізуть у ніс частіше, а дівчатка схильні вважати цю звичку поганою. Хлопчики в середньому частіше мають інші шкідливі звички, наприклад, гризуть нігті (оніхофагія) або виривають волосся (трихотиломанія).
Фізична шкода
Колупання в носі - не таке вже й безневинне заняття.Андраде та Шріхарі, вивчивши медичну літературу, з'ясували, що в екстремальних проявах воно може бути пов'язане із серйознішими проблемами (або призводити до них).
В одному випадку медикам не вдалося досягти повного заростання отвору в прооперованій носовій перегородці, оскільки пацієнт постійно колупався в носі, що перешкоджало загоєнню.
Була і 53-річна жінка, у якої колупання в носі призвело не лише до появи дірки у носовій перегородці. Їй вдалося пробити наскрізний отвір у носову пазуху.
Крім того, відомий випадок 29-річного чоловіка, у якого була раніше невідома комбінація трихотиломанії та ринотилексоманії. Лікарі навіть вигадали для неї нову назву: ринотрихотиломанія. Пацієнт постійно висмикував волосся з носа. Коли він робив це надто старанно, у нього починалося запалення. Щоб лікувати запаленням, він застосовував засіб, який мав побічний ефект - ніс набував фіолетового кольору.
На подив і радість пацієнта, фіолетова пляма приховала його носову рослинність, і він трохи розслабився. Він вважав за краще ходити з фіолетовим носом, аби волосся було непомітним.
Лікарі, які зрештою змогли його вилікувати, констатували, що він страждав на тілесний дисморфічний розлад, тобто переконав себе в наявності не існуючого насправді фізичного недоліку.
Небезпечні бактерії
Тим, хто іноді крадькома запускає пальці в ніс, не варто хвилюватися: патології в цьому, найімовірніше, немає.Цікаво, що обгризання нігтів і висмикування волосся з носа - це характерні прояви обсесивно-компульсивного розладу особистості, а ось ринотиллексоманія до них зазвичай не належить.
Але навіть помірне колупання не є абсолютно безпечним. Під час дослідження 2006 року група голландських вчених з'ясувала, що ця звичка сприяє поширенню бактерій.
Дослідники помітили, що пацієнти отоларинголога, які люблять поколупатися в носі, частіше є носіями золотистого стафілокока в носовій порожнині.
Серед здорових учасників експерименту картина виявилась схожою: частота колупання в носі впливає на концентрацію бактерій у слизі, а також наявність золотистого стафілокока.
І все-таки, навіщо колупатися у носі?
З урахуванням усіх ризиків для здоров'я та соціальної неприйнятності цієї звички, чому ми все-таки колупаємося в носі?Чіткої відповіді на це запитання немає, але, можливо, причини ті ж, що й у звички гризти нігті (про це писав Том Стаффорд): комбінація задоволення від зробленого "прибирання" і того факту, що наш ніс завжди під рукою.
Або, можливо, ринотилексоманія - наслідок лінощів. Палець завжди не те щоб під рукою, а прямо на руці - готовий інструмент!
А серветку ще треба знайди.
Якщо вам треба вичистити ніс – скористайтесь серветкою
Приємно усвідомлювати, що вчені продовжують працювати над цією важливою темою, намагаючись зрозуміти причини й наслідки колупання в носі.
У 2001 році згадані вище індійські фахівці Андраде та Шріхарі отримали за свою роботу Шнобелівську премію, яку вручають за дослідження, які спочатку змушують вас посміхнутися, а потім задуматися.
На церемонії нагородження Андраде зауважив: "Дехто пхає носа не у свою справу. Ну, а я лізу зі своєю справою у чужі носи".
Источник:
Будь ласка,
Увійти
або
Реєстрація
щоб переглянути вміст URL-адреси!
