Наркоманія серед молоді — одна з найсерйозніших проблем сучасного суспільства, і Україна не є винятком. Щороку дедалі більше підлітків пробують наркотики, часто не розуміючи їхніх наслідків. При цьому держава не пропонує якісної освіти та профілактичних заходів, які б допомогли запобігти цій тенденції. У школах інформація про наркотики або відсутня, або подається у формі застарілих лекцій із залякуванням, які не працюють. Крім того, відсутні програми підтримки для дітей наркозалежних батьків, які часто опиняються на узбіччі суспільства.
Україна стоїть перед вибором: продовжувати ігнорувати проблему або запозичити світовий досвід, де акцент робиться не на покаранні, а на профілактиці, об'єктивній освіті та соціальній допомозі.
Освітні заклади: профілактики майже немає
Шкільна освіта в Україні не приділяє достатньо уваги профілактиці наркоманії. Якщо й проводяться якісь заходи, то це стандартні лекції про шкоду наркотиків у вигляді "моральних повчань" або перегляду фільмів із залякуванням. Такий підхід не лише неефективний, а й шкідливий: підлітки часто ігнорують подібну інформацію або навіть починають цікавитися наркотиками через їхню "забороненість".На відміну від України, у країнах із прогресивною політикою щодо наркотиків (наприклад, Нідерландах або Португалії) в школах проводяться інтерактивні заняття, які допомагають молоді зрозуміти реальні наслідки вживання. Освіта базується не на залякуванні, а на фактах, поясненні фізіологічного та психологічного впливу наркотиків.
Діти наркозалежних: жертви, яких ніхто не захищає
Діти, які ростуть у сім’ях наркозалежних батьків, зазвичай позбавлені нормального дитинства. Вони часто стикаються з:- психологічним і фізичним насильством,
- відсутністю турботи та базових життєвих умов,
- соціальною ізоляцією.
В Україні ця проблема або ігнорується, або залишається лише на рівні декларацій.
Стигматизація замість допомоги: чому суспільство лише погіршує ситуацію
В українському суспільстві панує стереотип, що наркозалежні — це "відбите дно", люди, які самі винні у своїх проблемах. Через це вони не отримують належної допомоги, а стикаються з агресією, осудом і відштовхуванням.Через страх бути засудженими люди, які мають залежність, не звертаються по допомогу. У багатьох випадках наркозалежні просто залишаються один на один зі своєю проблемою, що ще більше поглиблює кризу.
Ключ до вирішення проблеми — зміна суспільного ставлення. Успішні країни впроваджують програми реабілітації, де людей лікують, а не карають. Україна ж досі живе за радянськими шаблонами, де наркозалежних "ховають" за ґрати або у психіатричні лікарні, не надаючи їм шансів на одужання.
Відсутність сучасних програм зменшення шкоди
Методи harm reduction (зменшення шкоди) довели свою ефективність у багатьох країнах світу. Вони включають:- об'єктивну інформацію про наркотики та їхню дію,
- програми обміну шприців для запобігання ВІЛ і гепатиту,
- доступ до тестування речовин на вміст небезпечних домішок,
- замісну терапію для залежних.
У школах та університетах немає навіть базової інформації про harm reduction. А між тим, молодь все одно експериментує з наркотиками, але робить це в повному незнанні, що часто призводить до передозувань і смертей.
Наркотики для підлітків: доступні, як ніколи
У той час як система освіти бездіє, нові технології роблять наркотики надзвичайно доступними для підлітків. Купити наркотики через Telegram-канали, даркнет або навіть вуличних дилерів молодь легко отримує синтетичні речовини, про які вони не знають нічого.Замість ефективної стратегії боротьби з поширенням наркотиків, держава робить вигляд, що проблеми немає або намагається вирішити її методами блокування сайтів і каральними заходами, які не працюють.
Що потрібно змінити?
Впровадити сучасну систему антинаркотичної освіти в школах, яка буде базуватися на наукових фактах, а не на залякуванні. Створити програми соціальної підтримки для дітей наркозалежних батьків. Припинити стигматизацію наркозалежних та впровадити ефективні реабілітаційні програми. Впровадити підходи harm reduction у молодіжне середовище. Посилити контроль за розповсюдженням наркотиків серед підлітків, але не через каральні заходи, а через профілактику.
Україна відстає від цивілізованого світу у питаннях профілактики наркозалежності. Освіта, соціальні програми, психологічна допомога — усе це або відсутнє, або працює вкрай неефективно.Якщо суспільство і держава не почнуть діяти вже зараз, наслідки можуть бути катастрофічними. Молодь буде й надалі експериментувати з наркотиками, але без знань і підтримки, що призведе до ще більшого зростання смертності, злочинності та соціальної деградації.
Потрібно змінювати систему — і чим швидше, тим краще.
Останнє редагування:
