SpiritOF4tun3
Сектант
Тріп-репортаж з a-pvp від магазину Тіп-Топ
Піддослідний - SpiritOF4tun3 (& KєNt)
Вік/Вага/Зріст - +30/80/185
Толер до тест.речовини - середній
Початок
Відгукнувся на роздачу щедрого спроб-зразку, вагою цілих - 5 гр...від Тіп-Топ шопу.
Оскільки натрапив на самий початок роздач пробників, то куратор роздачі та довірена персона шопу - пан Дарксеід,
люб"язно та доволі швидко погодив та затвердив мою кандидатуру на один спроб-зразок...координати якого і надав опісля кількох днів очікувань.
За що хотілося б окремо подякувати...рівній особистості, явно із іншопланетної цивілізації, а саме - Темностороннику. Дяка й пошана)
Отож...
далі безпосередньо до справи...
без всякої вологовмісткої хуїти
(для зручності початок зафіксую довільним часом без прив"язки до пройдених реалій)...
Часовий розклад
00:00 прибули з кєнтафуріком до зазначеного місця "Х", де швидко і на легкому підняли пак із схованки,
оскільки...шо кєнт, шо я були на лютому голодняку, то терпець одразу урвався і одержимо направив до поряд вкопаного дому(хрущівка 5поверхова)...
на падік втрапили без перешкод, так як двері були відчинені навстеж...піднялись на 5тий поверх, щоб зменшити потенційну кількість охочих
вийти або ж зайти у свої помешкання...тай взялися заправляти приладдя щедропідігнаним начинням.
Кенту засипав дрібні камінчики
(до речі ось і вони:
)
на око ~ 0.15 мг і міксонув їх з 10% льодокаїном. Кєнт справжній поціновувач ВВ ін'єкцій,
тож питань, яким методом доставляти речовину до головного мозку, в нього ніколи не стоїть...
на відміну від мене...то ніздрями давай, то давай курякою...то втиранням давай у лобєшку(ну це вже типу жарт)...
отож, цього разу приколяс взявся в"їбати методом паління.
Якась малолітня бєстолочь взялась до біганини до хати...з хати...до хати...з хати...і так по колу. Чим довела і без того навзводню обстановку до максимуму...
тож часу на неквапливе/помірковане юзання не було, а прийняли продукт у "темпі вальсу" - швидко та й з"їбнули з того бентежного під"їзду...
Прихід нас настиг на ногах...але варто зауважити, що відчувався він чомусь повільнопливним, не раптовим...що характерно, кєнт зауважив по відчутті теж саме...
приблизно на другій-третій хвилині крокування від 5ти поверхової халупи, кєнт різко зупинився та й присів на картиші, бо каже в очах потемніло,
ну а враховуючи що навколо і без того було не світло, то певно очко кєнта заграло мрако-чорними фарбами, принаймні це читалося на його фейсі...
якщо поточнити, то кєнт прокоментував самовідчуття, що оприходувало його так ніби перламутрова пелена впала на очі!
Чого перламутрова?...по зовнішньому вигляду самої альфи.
00:05 щойно допетрав, що засипані у покурювач камінці, не випалив до кінця...а відчувалось, що досить так потужньо усмалило
(наявна, нервова обстановка на падіку вимушувала діяти швидко на автоматі, а осмислення вже доходило опісля)...
00:10 у швидкокрокуючому темпі та у швидкозмінному діалозі про все і ні про що в одночас, ми з кентом прибували від дому до дому, певно ледве не по колу рухаючись...
насилу знайшли вихід із внутрішньодворового простору, посеред замкнутої домівської забудови...
00:12 вийшли до дороги...згадали за папіроси...закурили сіжки, збентеження та параноїдальне відчуття поволі лишило нашу компанію...
натомість прийшло відчуття ейфорії...воно було на висоті.
00:19 покуривши та половивши нірвану до нас прибула такса, яку кєнт замовив через додаток...
00:22 швидка їзда та музика на фоні в салоні такси, трохи вибили із ніштякової колії самовідчуття...почало потроху кидати у піт...
тут як раз стали в нагоді серветки, в які було упаковано пак із альфою...
00:25 поміж пєздєжом з кєнтом взявся оцінювати зовнішній вигляд кєнта...на перший погляд все було безпалєвно, але то тільки на перший,
а як придивився на його фейс, то розірвані оченята в хлам, начеб-то орали всім і кожному що - люди!!!сьогодні це тєло тут в хлам, адекватності не чекайте))
Щось схоже думаю мав і я, якщо б хто глянув...щоб не палитись перед "ваділай" на його шаблоний піздьож, я відповідав не залюбки, як то бува зазвичай,
а помірно відморожувався...
00:35 нарешті такса пришвартувалась у пункті зазначення...а саме біля своєї домівки...
00:40 зайшли до мене...відслюнявив пайку кєнтафуріку...юзанули в догонку ще по трекові...та й стали збираться...я до магазу, кєнт додому.
00:50 розпрощались на перехресті з кєнтом...направився до маркету...йдучи ще раз оцінив свій стан...відчувалась стабільність...вийшов на плато...
нервова система акцептувала нав"язані реалії й адаптувалась під них...тож пото-жарових кидосів більше не спостерігав, сердешний ритм також вирівнявся...
відчуття бентежності чи параної не було, можливо тому що "дєла" було облишено на базі...а раз нема джерела нервозності, то і спокійно на душі...
01:25 повернувся на базу...розвантажив кульки із продуктами...тяги до їжі не було від слова зовсім, проте потоурбувався на майбутнє...хобот як не як))
Ну а розуміння того, що попереду була вся ніч у власному розпорядженні і дохрєнітєльній запас піздовалки...всиляли певну радість та оптимізм щодо всього))
Тож так і минув перший цикл вйоба пріколяса, якщо не враховувати невеличкий трек, що юзанув перед походом до маркету.
В завершальній частині репорту, ще раз хочу висловити слова подяки спонсорові мега роздачі різноманітних пробників, а саме Тіп-Топ шопу та їхньому неперевершенному
організатору безпосередньо самих роздач пробників, консільєрі - Дарксайду. Від душі, товариство...бажаю розвитку та процвітання...
І окрема подяка тим найвитривалішим, яким вистачило сил, терпіння та наснаги дочитати тріп-репортаж аж до сюди...знаючи себе і свою дотошність, уявляю чого це вам коштувало))
Також, прошу не знецінити опис за вочевидь наявні лексичні, стилістичні та синтаксичні помилки...досить давно нічого не писав...тож і підззагубив образотворчий потенціал...
Висновки в оцінках:
Зовнішній вигляд - 10/10 (перламутровий, дуже гарний)
Якість - 10/10 (люта пиздячка)
Відповідність заявленої ваги - 10/10
Оформлення схованки - 10/10
Взаємодія із куратором - 10/10
Загальна оцінка/післясмак - 10/10
Піддослідний - SpiritOF4tun3 (& KєNt)
Вік/Вага/Зріст - +30/80/185
Толер до тест.речовини - середній
Початок
Відгукнувся на роздачу щедрого спроб-зразку, вагою цілих - 5 гр...від Тіп-Топ шопу.
Оскільки натрапив на самий початок роздач пробників, то куратор роздачі та довірена персона шопу - пан Дарксеід,
люб"язно та доволі швидко погодив та затвердив мою кандидатуру на один спроб-зразок...координати якого і надав опісля кількох днів очікувань.
За що хотілося б окремо подякувати...рівній особистості, явно із іншопланетної цивілізації, а саме - Темностороннику. Дяка й пошана)
Отож...
далі безпосередньо до справи...
без всякої вологовмісткої хуїти
(для зручності початок зафіксую довільним часом без прив"язки до пройдених реалій)...
Часовий розклад
00:00 прибули з кєнтафуріком до зазначеного місця "Х", де швидко і на легкому підняли пак із схованки,
оскільки...шо кєнт, шо я були на лютому голодняку, то терпець одразу урвався і одержимо направив до поряд вкопаного дому(хрущівка 5поверхова)...
на падік втрапили без перешкод, так як двері були відчинені навстеж...піднялись на 5тий поверх, щоб зменшити потенційну кількість охочих
вийти або ж зайти у свої помешкання...тай взялися заправляти приладдя щедропідігнаним начинням.
Кенту засипав дрібні камінчики
(до речі ось і вони:
)на око ~ 0.15 мг і міксонув їх з 10% льодокаїном. Кєнт справжній поціновувач ВВ ін'єкцій,
тож питань, яким методом доставляти речовину до головного мозку, в нього ніколи не стоїть...
на відміну від мене...то ніздрями давай, то давай курякою...то втиранням давай у лобєшку(ну це вже типу жарт)...
отож, цього разу приколяс взявся в"їбати методом паління.
Якась малолітня бєстолочь взялась до біганини до хати...з хати...до хати...з хати...і так по колу. Чим довела і без того навзводню обстановку до максимуму...
тож часу на неквапливе/помірковане юзання не було, а прийняли продукт у "темпі вальсу" - швидко та й з"їбнули з того бентежного під"їзду...
Прихід нас настиг на ногах...але варто зауважити, що відчувався він чомусь повільнопливним, не раптовим...що характерно, кєнт зауважив по відчутті теж саме...
приблизно на другій-третій хвилині крокування від 5ти поверхової халупи, кєнт різко зупинився та й присів на картиші, бо каже в очах потемніло,
ну а враховуючи що навколо і без того було не світло, то певно очко кєнта заграло мрако-чорними фарбами, принаймні це читалося на його фейсі...
якщо поточнити, то кєнт прокоментував самовідчуття, що оприходувало його так ніби перламутрова пелена впала на очі!
Чого перламутрова?...по зовнішньому вигляду самої альфи.
00:05 щойно допетрав, що засипані у покурювач камінці, не випалив до кінця...а відчувалось, що досить так потужньо усмалило
(наявна, нервова обстановка на падіку вимушувала діяти швидко на автоматі, а осмислення вже доходило опісля)...
00:10 у швидкокрокуючому темпі та у швидкозмінному діалозі про все і ні про що в одночас, ми з кентом прибували від дому до дому, певно ледве не по колу рухаючись...
насилу знайшли вихід із внутрішньодворового простору, посеред замкнутої домівської забудови...
00:12 вийшли до дороги...згадали за папіроси...закурили сіжки, збентеження та параноїдальне відчуття поволі лишило нашу компанію...
натомість прийшло відчуття ейфорії...воно було на висоті.
00:19 покуривши та половивши нірвану до нас прибула такса, яку кєнт замовив через додаток...
00:22 швидка їзда та музика на фоні в салоні такси, трохи вибили із ніштякової колії самовідчуття...почало потроху кидати у піт...
тут як раз стали в нагоді серветки, в які було упаковано пак із альфою...
00:25 поміж пєздєжом з кєнтом взявся оцінювати зовнішній вигляд кєнта...на перший погляд все було безпалєвно, але то тільки на перший,
а як придивився на його фейс, то розірвані оченята в хлам, начеб-то орали всім і кожному що - люди!!!сьогодні це тєло тут в хлам, адекватності не чекайте))
Щось схоже думаю мав і я, якщо б хто глянув...щоб не палитись перед "ваділай" на його шаблоний піздьож, я відповідав не залюбки, як то бува зазвичай,
а помірно відморожувався...
00:35 нарешті такса пришвартувалась у пункті зазначення...а саме біля своєї домівки...
00:40 зайшли до мене...відслюнявив пайку кєнтафуріку...юзанули в догонку ще по трекові...та й стали збираться...я до магазу, кєнт додому.
00:50 розпрощались на перехресті з кєнтом...направився до маркету...йдучи ще раз оцінив свій стан...відчувалась стабільність...вийшов на плато...
нервова система акцептувала нав"язані реалії й адаптувалась під них...тож пото-жарових кидосів більше не спостерігав, сердешний ритм також вирівнявся...
відчуття бентежності чи параної не було, можливо тому що "дєла" було облишено на базі...а раз нема джерела нервозності, то і спокійно на душі...
01:25 повернувся на базу...розвантажив кульки із продуктами...тяги до їжі не було від слова зовсім, проте потоурбувався на майбутнє...хобот як не як))
Ну а розуміння того, що попереду була вся ніч у власному розпорядженні і дохрєнітєльній запас піздовалки...всиляли певну радість та оптимізм щодо всього))
Тож так і минув перший цикл вйоба пріколяса, якщо не враховувати невеличкий трек, що юзанув перед походом до маркету.
В завершальній частині репорту, ще раз хочу висловити слова подяки спонсорові мега роздачі різноманітних пробників, а саме Тіп-Топ шопу та їхньому неперевершенному
організатору безпосередньо самих роздач пробників, консільєрі - Дарксайду. Від душі, товариство...бажаю розвитку та процвітання...
І окрема подяка тим найвитривалішим, яким вистачило сил, терпіння та наснаги дочитати тріп-репортаж аж до сюди...знаючи себе і свою дотошність, уявляю чого це вам коштувало))
Також, прошу не знецінити опис за вочевидь наявні лексичні, стилістичні та синтаксичні помилки...досить давно нічого не писав...тож і підззагубив образотворчий потенціал...
Висновки в оцінках:
Зовнішній вигляд - 10/10 (перламутровий, дуже гарний)
Якість - 10/10 (люта пиздячка)
Відповідність заявленої ваги - 10/10
Оформлення схованки - 10/10
Взаємодія із куратором - 10/10
Загальна оцінка/післясмак - 10/10
