ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти)» — галюциноген, напівсинтетична речовина, відома як «кислота».
Історія
16 листопада 1938 року Альберт Хофманн, молодий хімік, який працював у швейцарській фармакологічній компанії «Сандоз», отримав із ріжків гриба, що паразитує на злаках, алкалоїд — лізергінову кислоту. З неї він синтезував ЛСД-25 (діетиламід лізергінової кислоти 25) - речовина отримала номер 25, бо була 25-ю за рахунком сполукою, синтезованою з цієї кислоти. Щоб перевірити дію ЛСД, вчений прийняв деяку дозу кислоти, і поки він їхав додому на велосипеді в нього почалися галюцинації. Це дослідження вченого було вписано в історію як День велосипеда.
Застосування ЛСД для лікування психічних розладів поширилося у 50-х роках. Цей метод лікування називали «психоделічною психотерапією». Пацієнти з депресією, при прийомі ЛСД, швидше і краще звертались до своїх найпотаємніших спогадів, що значно полегшувало їхнє спілкування з психотерапевтом. В той же час по Америці пройшлася хвиля захоплення психотропними речовинами, що сильно вплинуло на формування культури 60-х і 70-х. Через те, що збут і обіг вийшов за кордони клініки і ЛСД почав широко використовуватися в рекреаційних методах без дотримання методів безпеки, його заборонили у США і більшості країнах світу.
Механізм дії
ЛСД відносять до структурних аналогів нейромедіатора серотоніну, який відіграє у роботі системи винагороди мозку. Потрапляючи в організм, ЛСД впливає на різні пов'язані з G-білком рецептори: дофамінові (аноніст рецептора D2), серотонінові та адренорецептори. Головною "мішенню" ЛСД є серотоніновий 5-HT2B-рецептор. Під впливом ЛСД одна з позаклітинних петель серотонінового рецептора формує «кришку», захоплюючи молекулу речовини у своєму активному центрі. Це змушує речовину безперервно активуватися чим і викликаються галюцинації. ЛСД не викликає фізичну залежність, але при систематичному вживанні може спровокувати психологічну.
Як приймають
Найбільш розповсюдженою формою є адсорбуюча поверхня, на яку нанесено лсд (картон, бумага, цукор). Але також приймають у вигляді порошку чи таблеток (що менш ефективно і має проблеми в дозуванні).
Дозування
• мікродоз (до 10мг)
• низьке (10-50 мг)
• середнє (50-200 мг)
• високе (>200 мг)
Ефект
Ефект залежить від дозування, стану і обставин, в яких знаходиться людина. Діяти речовина починає через півгодини. Ефект може зберігатися до 12 годин і ще кілька днів у вигляді постефектів.
При низких дозах можливі легкі зміни у сприйнятті, покращення настрою, підвищення креативності та концентрації. Ці дози не викликають явних галюцинацій та часто використовуються для покращення продуктивності та загального самопочуття.При середніх дозах помітні зміни у сприйнятті часу і простору, посилюється сенсорне сприйняття (кольори здаються яскравішими, звуки чіткішими), Можуть виникнути емоційні реакції, такі як почуття ейфорії чи страху.При высоких дозах характерні інтенсивні психоделічні переживання, сильні візуальні та інколи аудіальні галюцинації, глибокі зміни у сприйнятті реальності, можливий містичний чи духовний досвід. Також іноді спостерігається почуття дисоціації і «втрата его».Із фізичних ефектів може виникнути: тахікардія, гіпертонія, нудота, бруксизм, розширення зіниць, тощо. Тріп репорт
• читати (буде доповнено)
А якісні марки з ЛСД ти знайдеш у Марло!
НАТИСНИ
НАТИСНИ
Останнє редагування:
