![iu](/proxy.php?image=https%3A%2F%2Fexternal-content.duckduckgo.com%2Fiu%2F%3Fu%3Dhttps%253A%252F%252Fassets.newatlas.com%252Fdims4%252Fdefault%252F8753501%252F2147483647%252Fstrip%252Ftrue%252Fcrop%252F2000x1333%252B0%252B0%252Fresize%252F1200x800%21%252Fquality%252F90%252F%253Furl%253Dhttp%253A%25252F%25252Fnewatlas-brightspot.s3.amazonaws.com%25252Fb0%25252Fe8%25252F1bfc09cb40278477a2c3a33b568d%25252Fdepositphotos-304422248-l-2015.jpg%26f%3D1%26nofb%3D1%26ipt%3D00106f2bbb3232713e60698a9538f4cce5b8d0c3b42bdb83e9351b1817d7e1bd%26ipo%3Dimages&hash=bd59a39d8e1f704a7c2b311938e7e3f9)
ЛСД (діетиламід лізергінової кислоти)» — галюциноген, напівсинтетична речовина, відома як «кислота».
Історія
16 листопада 1938 року Альберт Хофманн, молодий хімік, який працював у швейцарській фармакологічній компанії «Сандоз», отримав із ріжків гриба, що паразитує на злаках, алкалоїд — лізергінову кислоту. З неї він синтезував ЛСД-25 (діетиламід лізергінової кислоти 25) - речовина отримала номер 25, бо була 25-ю за рахунком сполукою, синтезованою з цієї кислоти. Щоб перевірити дію ЛСД, вчений прийняв деяку дозу кислоти, і поки він їхав додому на велосипеді в нього почалися галюцинації. Це дослідження вченого було вписано в історію як День велосипеда.
Застосування ЛСД для лікування психічних розладів поширилося у 50-х роках. Цей метод лікування називали «психоделічною психотерапією». Пацієнти з депресією, при прийомі ЛСД, швидше і краще звертались до своїх найпотаємніших спогадів, що значно полегшувало їхнє спілкування з психотерапевтом. В той же час по Америці пройшлася хвиля захоплення психотропними речовинами, що сильно вплинуло на формування культури 60-х і 70-х. Через те, що збут і обіг вийшов за кордони клініки і ЛСД почав широко використовуватися в рекреаційних методах без дотримання методів безпеки, його заборонили у США і більшості країнах світу.
Механізм дії
ЛСД відносять до структурних аналогів нейромедіатора серотоніну, який відіграє у роботі системи винагороди мозку. Потрапляючи в організм, ЛСД впливає на різні пов'язані з G-білком рецептори: дофамінові (аноніст рецептора D2), серотонінові та адренорецептори. Головною "мішенню" ЛСД є серотоніновий 5-HT2B-рецептор. Під впливом ЛСД одна з позаклітинних петель серотонінового рецептора формує «кришку», захоплюючи молекулу речовини у своєму активному центрі. Це змушує речовину безперервно активуватися чим і викликаються галюцинації. ЛСД не викликає фізичну залежність, але при систематичному вживанні може спровокувати психологічну.
Як приймають
Найбільш розповсюдженою формою є адсорбуюча поверхня, на яку нанесено лсд (картон, бумага, цукор). Але також приймають у вигляді порошку чи таблеток (що менш ефективно і має проблеми в дозуванні).
Дозування
• мікродоз (до 10мг)
• низьке (10-50 мг)
• середнє (50-200 мг)
• високе (>200 мг)
Ефект
Ефект залежить від дозування, стану і обставин, в яких знаходиться людина. Діяти речовина починає через півгодини. Ефект може зберігатися до 12 годин і ще кілька днів у вигляді постефектів.
![Red square :red_square: 🟥](https://cdn.jsdelivr.net/joypixels/assets/8.0/png/unicode/64/1f7e5.png)
![Red square :red_square: 🟥](https://cdn.jsdelivr.net/joypixels/assets/8.0/png/unicode/64/1f7e5.png)
![Red square :red_square: 🟥](https://cdn.jsdelivr.net/joypixels/assets/8.0/png/unicode/64/1f7e5.png)
![Red square :red_square: 🟥](https://cdn.jsdelivr.net/joypixels/assets/8.0/png/unicode/64/1f7e5.png)
Тріп репорт
• читати (буде доповнено)
А якісні марки з ЛСД ти знайдеш у Марло!
НАТИСНИ
НАТИСНИ
Будь ласка,
Увійти
або
Реєстрація
щоб переглянути вміст URL-адреси!
Останнє редагування: