Сучасна поп-культура відійшла від просування одностатевої любові та взяла курс на популяризацію заборонених речовин.
Попри активне просування здорового способу життя серед молоді у 21 столітті, проблема із забороненими речовинами залишається як ніколи актуальною. Сучасне суспільство та держава борються з поширенням наркотиків і наркоторгівлею на світовому рівні, однак уявну «крутість» речовин популяризують режисери, виконавці та письменники у своїх творах і фільмах.
На пропаганду найчастіше ведуться підлітки. Їм здається, що «заборонене» допоможе відсторонитися від юнацьких страждань або підняти настрій. У цілому, сьогодні романтизуються найбільш небезпечні речі. Окрім наркотиків, до них можна віднести алкоголь, естетику бандитських 90-х, селфхарм і психічні розлади. Проте найпопулярнішим напрямком серед них є саме наркотичні речовини.
Надивившись і наслухавшись подібного контенту, деякі підлітки починають вважати, що немає нічого небезпечного в тому, щоб почати вживати. На їхню думку, якщо головний герой серіалу чи музичний кумир займалися подібним, то вони теж мають спробувати. Серед молоді «круто» і «хайпово» розповідати про заборонений досвід, ділитися відчуттями. Дивно, що романтизацію речовин починають навіть ті, хто ніколи не переживав стану «трипу». Це пов’язано з тим, що тема наркотиків стала дуже популярною в суспільстві. Робити вигляд, що ти «шариш» за речовини — це нормально і навіть робить тебе «особливим».
Минулого тижня активісти американської організації D.A.R.E. звинуватили серіал «Ейфорія» у пропаганді речовин. «На жаль, HBO, соціальні мережі, оглядачі телевізійних програм і платна реклама називають цей серіал „новаторським“, замість того, щоб визнати потенційні негативні наслідки для дітей шкільного віку, які сьогодні стикаються з безпрецедентними ризиками та проблемами психічного здоров'я», — йшлося в їхньому зверненні.
Попри негативний посил серіалу, кількість його шанувальників продовжує зростати, а романтизація наркотиків набирає ще більших обертів. Наприклад, надихнувшись «Ейфорією», російськомовні «тіктокери» запустили тренд, у якому підлітки перевтілюються та приміряють на себе образи героїв серіалу. Перехід від буденного зовнішнього вигляду до більш яскравого супроводжують рухи, які нагадують спосіб вживання кокаїну, показаний у серіалі.
«Батьком» таких пісень вважається репер Алішер Моргенштерн, на якого постійно звертають увагу правоохоронні органи. У червні минулого року його звинуватили у пропаганді заборонених речовин у чотирьох кліпах на його пісні, опублікованих раніше в інтернеті. Тоді поліція закрила справу, але в листопаді минулого року голова Слідчого комітету Росії заявив, що, на його думку, Моргенштерн, по суті, торгує наркотиками в соцмережах. Побоюючись переслідування, виконавець покинув країну.
Найвідоміший казахський репер і кумир мільйонів Скриптоніт (Аділь Жалелов) згадує різновиди речовин практично у кожному треку. У текстах його найпопулярніших пісень можна почути такі рядки: «в мені півлітра в частці з марихуаною» або «Москва любить екстазі». Ці композиції «вибухали» чарти й досі залишаються на піку популярності. Скриптоніт не приховував і того, що сам вживав довгий час, особливо в період написання альбому «Будинок із нормальними явищами», який став найпрослуховуванішим у його кар’єрі.
Якщо Скриптоніт читає про наркотики, то Кізару (Олег Нечипоренко) займається розповсюдженням речовин не тільки в мережі, але й у реальному житті. Він утік із Санкт-Петербурга до Барселони, щоб уникнути тюремного ув’язнення за їхній продаж. Крім того, кожна його пісня про наркотики. Загалом, його популярність серед молоді базується на тому, що він розповідає про мниму «крутість» вживання. «У більшості випадків я читаю про наркотики, про їхній продаж, бо я з п’ятнадцяти років цим займаюся. Але треп-культура саме це й передбачає», — заявив він в одному зі своїх інтерв’ю.
На його думку, книги, серіали й музика дуже впливають на культуру. «Точніше — це і є культура», — зазначає експерт. У свою чергу, вона впливає на підлітків, тому що дитячий мозок поглинає те, що бачить, без особливого усвідомлення. Тому батьки повинні контролювати контент, який споживають їхні діти.
«Частина мозку, яка повинна відповідати за майбутнє, за розуміння наслідків своїх дій, повністю формується до 25 років. А поки що інформація не надто фільтрується, точніше, підліток не може в повній мірі оцінити ризики від тієї чи іншої поведінки», — пояснив лікар.
Попри те, що серед підлітків активно пропагується тема наркотиків, не варто повністю забороняти контент подібного роду. На думку спеціаліста, заборона давно показала свою неефективність. Обмеживши підлітку перегляд небажаних серіалів, багато батьків нічого не можуть дати взамін. «Що вкладати в мозок дитини, пам’ятаючи про те, що її психіку формує її оточення (батьки, школа, друзі, вулиця)?» — запитує експерт.
Якщо самі батьки обирають для себе кращі умови, піклуючись про свій розвиток і психічно стабільне життя, про свої інтереси, вони вчать цього й своїх дітей, створюючи середовище, в якому немає місця наркотикам.
«Однак у випадку, якщо мати й батько споживають усе примітивне, то й діти будуть чинити так само. А в кого їм ще вчитися?» — підкреслив спеціаліст.
На думку спеціаліста, переглядаючи серіали, подібні до «Ейфорії», підлітки думають, що зможуть бути як герої того чи іншого фільму, у якому головним об’єктом веселощів є психотропні речовини. Через те, що вони не бачать свого майбутнього й не можуть його прогнозувати, вони думають, що життя таке яскраве, як у кіно, а з проблеми можна вийти «сухим». Крім того, картина майбутнього формується на досвіді, а у дітей досвіду ще дуже мало, підкреслив лікар.
«Тому й майбутнє (близьке до реальності) не вимальовується, а просто замінюється доступними картинками й фантазіями», — додав він.
Також підлітки починають популяризувати й обговорювати заборонені речовини для того, щоб бути «як усі» або, навпаки, «виділитися». Це два прояви «крутості» серед молоді, зазначає спеціаліст. Однак вибір «як усі» чи «виділитися» залежить від типу особистості.
Важливу роль у романтизації наркотиків грають і кумири. Наприклад, якщо улюблений батько буде курити, а герої фільмів і книг будуть курити, то підлітку це здасться класним.
«Круто — це не наркотики, круто — це бути, як хтось, хто є для тебе авторитетом», — вважає психотерапевт.
С музикою така сама ситуація. Крім того, під певні пісні люди переживають багато ситуацій. Це запам’ятовується, і в майбутньому, слухаючи музику, людина відчуває ностальгію. «А тепер уявіть, що в цій музиці все про наркотики… Ось вам і ностальгія», — зазначив лікар.
Однак іноді обираються деструктивні шляхи, такі, як ранні сексуальні зв’язки й вживання заборонених речовин. Щоб уникнути цього феномену, необхідно наділяти підлітка самостійністю у рішеннях, ставитися з повагою, бачити в ньому особистість, додав спеціаліст.
«На жаль, ми живемо в суспільстві, де романтизуються куріння, вживання алкоголю й наркотиків. Через фільми, серіали й музику», — зазначив він.
Підлітки шукають спілкування, «зближення», хочуть створити своє «ком’юніті», де задовольняється потреба в увазі й підтримці, а заборонені речовини можуть бути об’єднуючим фактором, який так приваблює молодь.
Приваблює також і елемент забороненого. Молода людина може думати, що наслідки обійдуть її, і ймовірність їхнього виникнення мала. Але до усвідомлення всієї ситуації приходять пізніше, підкреслив спеціаліст. У підлітка, схильного до залежної поведінки через особливий вік або психологічну структуру, можуть спостерігатися відсутність сенсів у житті, нерозуміння себе, своїх цілей і цінностей.
«Саме тому є частина підлітків, на яких пропаганда деструктивного життя вплине», — додав експерт.
Також у людини може бути схильність до залежної поведінки, яка може актуалізуватися під впливом музики й фільмів із небажаним посилом. Якщо цієї риси немає, підліток не опиниться під впливом особливих пісень і серіалів та подібного контенту.
На думку спеціаліста, не варто забороняти перегляд кіно та прослуховування альбомів із пропагандою наркотичних речовин. Заборона, навпаки, може збільшити інтерес до наркотиків.
Психолог упевнений, що до питання романтизації заборонених речовин необхідно підходити комплексно: займатися якісним психологічним просвітництвом, покращувати службу психологічної допомоги. Коли підлітки будуть освіченими про механізми індивідуального та групового функціонування, серіали й музика не стануть для них тригерними факторами.
Попри активне просування здорового способу життя серед молоді у 21 столітті, проблема із забороненими речовинами залишається як ніколи актуальною. Сучасне суспільство та держава борються з поширенням наркотиків і наркоторгівлею на світовому рівні, однак уявну «крутість» речовин популяризують режисери, виконавці та письменники у своїх творах і фільмах.
На пропаганду найчастіше ведуться підлітки. Їм здається, що «заборонене» допоможе відсторонитися від юнацьких страждань або підняти настрій. У цілому, сьогодні романтизуються найбільш небезпечні речі. Окрім наркотиків, до них можна віднести алкоголь, естетику бандитських 90-х, селфхарм і психічні розлади. Проте найпопулярнішим напрямком серед них є саме наркотичні речовини.
Надивившись і наслухавшись подібного контенту, деякі підлітки починають вважати, що немає нічого небезпечного в тому, щоб почати вживати. На їхню думку, якщо головний герой серіалу чи музичний кумир займалися подібним, то вони теж мають спробувати. Серед молоді «круто» і «хайпово» розповідати про заборонений досвід, ділитися відчуттями. Дивно, що романтизацію речовин починають навіть ті, хто ніколи не переживав стану «трипу». Це пов’язано з тим, що тема наркотиків стала дуже популярною в суспільстві. Робити вигляд, що ти «шариш» за речовини — це нормально і навіть робить тебе «особливим».
Наркоманка із серіалу, яка не уявляє життя без речовин
У січні цього року на екрани вийшов другий сезон серіалу «Ейфорія», який завоював серця російськомовної молоді. У фільмі йдеться про долю підлітка Ру Беннетт, яка довгий час вживала наркотики, а в попередньому сезоні лікувалася в реабілітаційному центрі, але, покинувши його, знову взялася за старе. Серіал у подробицях демонструє наслідки та ефекти «забороненого» й показує підліткам, що наркотики для героїв — це буденність і веселощі.Минулого тижня активісти американської організації D.A.R.E. звинуватили серіал «Ейфорія» у пропаганді речовин. «На жаль, HBO, соціальні мережі, оглядачі телевізійних програм і платна реклама називають цей серіал „новаторським“, замість того, щоб визнати потенційні негативні наслідки для дітей шкільного віку, які сьогодні стикаються з безпрецедентними ризиками та проблемами психічного здоров'я», — йшлося в їхньому зверненні.
Попри негативний посил серіалу, кількість його шанувальників продовжує зростати, а романтизація наркотиків набирає ще більших обертів. Наприклад, надихнувшись «Ейфорією», російськомовні «тіктокери» запустили тренд, у якому підлітки перевтілюються та приміряють на себе образи героїв серіалу. Перехід від буденного зовнішнього вигляду до більш яскравого супроводжують рухи, які нагадують спосіб вживання кокаїну, показаний у серіалі.
Як сучасні репери будують кар’єри на темі наркотиків
Окрім «Ейфорії», романтизацію психотропних речовин можна помітити й у музиці. Сучасні виконавці настільки часто згадують їх у своїх текстах, що складно це підрахувати. У російському репі тема наркотиків — одна з головних для написання альбомів.«Батьком» таких пісень вважається репер Алішер Моргенштерн, на якого постійно звертають увагу правоохоронні органи. У червні минулого року його звинуватили у пропаганді заборонених речовин у чотирьох кліпах на його пісні, опублікованих раніше в інтернеті. Тоді поліція закрила справу, але в листопаді минулого року голова Слідчого комітету Росії заявив, що, на його думку, Моргенштерн, по суті, торгує наркотиками в соцмережах. Побоюючись переслідування, виконавець покинув країну.
Найвідоміший казахський репер і кумир мільйонів Скриптоніт (Аділь Жалелов) згадує різновиди речовин практично у кожному треку. У текстах його найпопулярніших пісень можна почути такі рядки: «в мені півлітра в частці з марихуаною» або «Москва любить екстазі». Ці композиції «вибухали» чарти й досі залишаються на піку популярності. Скриптоніт не приховував і того, що сам вживав довгий час, особливо в період написання альбому «Будинок із нормальними явищами», який став найпрослуховуванішим у його кар’єрі.
Якщо Скриптоніт читає про наркотики, то Кізару (Олег Нечипоренко) займається розповсюдженням речовин не тільки в мережі, але й у реальному житті. Він утік із Санкт-Петербурга до Барселони, щоб уникнути тюремного ув’язнення за їхній продаж. Крім того, кожна його пісня про наркотики. Загалом, його популярність серед молоді базується на тому, що він розповідає про мниму «крутість» вживання. «У більшості випадків я читаю про наркотики, про їхній продаж, бо я з п’ятнадцяти років цим займаюся. Але треп-культура саме це й передбачає», — заявив він в одному зі своїх інтерв’ю.
«Обмеживши небажаний контент, батьки нічого не можуть дати взамін»
Наркотики з’явилися в літературі як культурний феномен ще на початку 19 століття. Тому не можна сказати, що зараз романтизації заборонених речовин більше, ніж раніше, вважає лікар психіатр-нарколог.На його думку, книги, серіали й музика дуже впливають на культуру. «Точніше — це і є культура», — зазначає експерт. У свою чергу, вона впливає на підлітків, тому що дитячий мозок поглинає те, що бачить, без особливого усвідомлення. Тому батьки повинні контролювати контент, який споживають їхні діти.
«Частина мозку, яка повинна відповідати за майбутнє, за розуміння наслідків своїх дій, повністю формується до 25 років. А поки що інформація не надто фільтрується, точніше, підліток не може в повній мірі оцінити ризики від тієї чи іншої поведінки», — пояснив лікар.
Попри те, що серед підлітків активно пропагується тема наркотиків, не варто повністю забороняти контент подібного роду. На думку спеціаліста, заборона давно показала свою неефективність. Обмеживши підлітку перегляд небажаних серіалів, багато батьків нічого не можуть дати взамін. «Що вкладати в мозок дитини, пам’ятаючи про те, що її психіку формує її оточення (батьки, школа, друзі, вулиця)?» — запитує експерт.
Якщо самі батьки обирають для себе кращі умови, піклуючись про свій розвиток і психічно стабільне життя, про свої інтереси, вони вчать цього й своїх дітей, створюючи середовище, в якому немає місця наркотикам.
«Однак у випадку, якщо мати й батько споживають усе примітивне, то й діти будуть чинити так само. А в кого їм ще вчитися?» — підкреслив спеціаліст.
«Круто — не наркотики, круто бути, як твій авторитет»
А що щодо причин романтизації? Для молоді це інший світ і інші рамки. За словами психотерапевта, навіть дорослим часто не вистачає чогось незвичайного в житті, а для підлітків, у яких життя взагалі «новинка», випробувати на собі всі його прояви, «можливості» й грані — це необхідний досвід.На думку спеціаліста, переглядаючи серіали, подібні до «Ейфорії», підлітки думають, що зможуть бути як герої того чи іншого фільму, у якому головним об’єктом веселощів є психотропні речовини. Через те, що вони не бачать свого майбутнього й не можуть його прогнозувати, вони думають, що життя таке яскраве, як у кіно, а з проблеми можна вийти «сухим». Крім того, картина майбутнього формується на досвіді, а у дітей досвіду ще дуже мало, підкреслив лікар.
«Тому й майбутнє (близьке до реальності) не вимальовується, а просто замінюється доступними картинками й фантазіями», — додав він.
Також підлітки починають популяризувати й обговорювати заборонені речовини для того, щоб бути «як усі» або, навпаки, «виділитися». Це два прояви «крутості» серед молоді, зазначає спеціаліст. Однак вибір «як усі» чи «виділитися» залежить від типу особистості.
Важливу роль у романтизації наркотиків грають і кумири. Наприклад, якщо улюблений батько буде курити, а герої фільмів і книг будуть курити, то підлітку це здасться класним.
«Круто — це не наркотики, круто — це бути, як хтось, хто є для тебе авторитетом», — вважає психотерапевт.
С музикою така сама ситуація. Крім того, під певні пісні люди переживають багато ситуацій. Це запам’ятовується, і в майбутньому, слухаючи музику, людина відчуває ностальгію. «А тепер уявіть, що в цій музиці все про наркотики… Ось вам і ностальгія», — зазначив лікар.
«При забороні у підлітка може зрости інтерес до речовин»
У підлітковому віці у людини з’являється прагнення обзавестися атрибутами дорослості, за допомогою самостійності показати всьому світу, що вона вже не дитина. За словами практикуючого психолога, існує багато позитивних шляхів, які могли б наблизити підлітка до дорослого світу.Однак іноді обираються деструктивні шляхи, такі, як ранні сексуальні зв’язки й вживання заборонених речовин. Щоб уникнути цього феномену, необхідно наділяти підлітка самостійністю у рішеннях, ставитися з повагою, бачити в ньому особистість, додав спеціаліст.
«На жаль, ми живемо в суспільстві, де романтизуються куріння, вживання алкоголю й наркотиків. Через фільми, серіали й музику», — зазначив він.
Підлітки шукають спілкування, «зближення», хочуть створити своє «ком’юніті», де задовольняється потреба в увазі й підтримці, а заборонені речовини можуть бути об’єднуючим фактором, який так приваблює молодь.
Приваблює також і елемент забороненого. Молода людина може думати, що наслідки обійдуть її, і ймовірність їхнього виникнення мала. Але до усвідомлення всієї ситуації приходять пізніше, підкреслив спеціаліст. У підлітка, схильного до залежної поведінки через особливий вік або психологічну структуру, можуть спостерігатися відсутність сенсів у житті, нерозуміння себе, своїх цілей і цінностей.
«Саме тому є частина підлітків, на яких пропаганда деструктивного життя вплине», — додав експерт.
Також у людини може бути схильність до залежної поведінки, яка може актуалізуватися під впливом музики й фільмів із небажаним посилом. Якщо цієї риси немає, підліток не опиниться під впливом особливих пісень і серіалів та подібного контенту.
На думку спеціаліста, не варто забороняти перегляд кіно та прослуховування альбомів із пропагандою наркотичних речовин. Заборона, навпаки, може збільшити інтерес до наркотиків.
Психолог упевнений, що до питання романтизації заборонених речовин необхідно підходити комплексно: займатися якісним психологічним просвітництвом, покращувати службу психологічної допомоги. Коли підлітки будуть освіченими про механізми індивідуального та групового функціонування, серіали й музика не стануть для них тригерними факторами.
