∆lNKVIZITOR∆
Сектант
"Операція: Сон шахеда" (режисер Крістофер Нолан)
(Глибокий, басовитий саундтрек. Кадри в стилі "Дюнкерка":
— Камера крізь нічне небо, де гуркочуть "шахеди".
— Солдати у темному окопі уважно вдивляються в екрани.
— Повільний зум на пітне чоло Дяді Вови, який стискає в руках ПЗРК.)
---
Сцена 1. "Коригування траєкторії"
Темна кімната з моніторами. На одному з екранів — тепловізійне зображення "шахеда", що повільно летить до цілі. У центрі кадру — Дядя Вова, досвідчений оператор ППО, який курить так, ніби кожна затяжка його остання.
Його напарник Сірко, який жує сухпай, дивиться на екран.
— Вова, ти взагалі дивишся?
Дядя Вова, не відриваючи погляду від монітора, промовляє:
— Ми всередині великої шахедної матриці.
— Що?
— Це не просто дрон. Це сон у сні. Якщо ми правильно скоригуємо реальність, він не долетить.
— Вова, ти знову передивився "Початок".
В цей момент шахед на екрані робить дивний розворот.
Сірко зривається з місця:
— ЩО НАХ*Й!?
Вова затягується цигаркою.
— Він почав сумніватися.
---
Сцена 2. "У пастці часу"
(Камера обертається навколо Вови, показуючи спотворену реальність. Час пішов у зворотному напрямку. Вибухи затягуються назад у шахеди, солдати рухаються ривками. Вова розуміє: він не просто в ППО — він всередині петлі часу.)
Сірко лупить його по плечу:
— Вова, досить жерти Мівіну сухою, тебе трипує!
Вова моргає. Реальність повертається у звичний стан.
В цей момент шахед різко змінює курс і летить...
...прямо на Кремль.
Сірко завмирає.
— Вова, що ти зробив?
— Нічого. Він просто усвідомив свою справжню ціль.
---
Сцена 3. "Перехоплення"
(Фонова музика наростає. Камера переключається на Кремль. Усередині бункера Кремля — паніка. Високопоставлені генерали кричать у телефони, а Путін хапає голову руками.)
— Це що, український гіперлуп?!
Один із генералів намагається збити шахед, але...
Ракета повертається назад і влучає в генерала.
Путін у шоці.
— Це що за х*йня?!
Шахед підлітає все ближче.
В Кремлі раптом усвідомлюють:
— Він у сні.
— Якому, бл*ть, сні?!
Останній кадр: Путін прокидається у своєму ліжку в 1999 році, коли його тільки призначили прем’єром. Він кидається до дзеркала, дивиться на своє відображення.
На його лобі — напис:
"Ти ще можеш не робити х*йню".
(Різкий басовий звук. Чорний екран.)
---
Фінал. Повернення в реальність
Камера знову повертається до Вови та Сірка.
— Ну що, Вова, збили?
— Я зробив більше.
Сірко дивиться на нього з підозрою.
— Чуєш, а може, це нас х*ярить нова ракета, а не ти той… часовий коректор?
В цей момент ракета
падає у поле перед ними.
На корпусі напис: "Від майбутнього Вови, для минулого Вови. Не облажайся."
ФІНАЛ.
(Глибокий, басовитий саундтрек. Кадри в стилі "Дюнкерка":
— Камера крізь нічне небо, де гуркочуть "шахеди".
— Солдати у темному окопі уважно вдивляються в екрани.
— Повільний зум на пітне чоло Дяді Вови, який стискає в руках ПЗРК.)
---
Сцена 1. "Коригування траєкторії"
Темна кімната з моніторами. На одному з екранів — тепловізійне зображення "шахеда", що повільно летить до цілі. У центрі кадру — Дядя Вова, досвідчений оператор ППО, який курить так, ніби кожна затяжка його остання.
Його напарник Сірко, який жує сухпай, дивиться на екран.
— Вова, ти взагалі дивишся?
Дядя Вова, не відриваючи погляду від монітора, промовляє:
— Ми всередині великої шахедної матриці.
— Що?
— Це не просто дрон. Це сон у сні. Якщо ми правильно скоригуємо реальність, він не долетить.
— Вова, ти знову передивився "Початок".
В цей момент шахед на екрані робить дивний розворот.
Сірко зривається з місця:
— ЩО НАХ*Й!?
Вова затягується цигаркою.
— Він почав сумніватися.
---
Сцена 2. "У пастці часу"
(Камера обертається навколо Вови, показуючи спотворену реальність. Час пішов у зворотному напрямку. Вибухи затягуються назад у шахеди, солдати рухаються ривками. Вова розуміє: він не просто в ППО — він всередині петлі часу.)
Сірко лупить його по плечу:
— Вова, досить жерти Мівіну сухою, тебе трипує!
Вова моргає. Реальність повертається у звичний стан.
В цей момент шахед різко змінює курс і летить...
...прямо на Кремль.
Сірко завмирає.
— Вова, що ти зробив?
— Нічого. Він просто усвідомив свою справжню ціль.
---
Сцена 3. "Перехоплення"
(Фонова музика наростає. Камера переключається на Кремль. Усередині бункера Кремля — паніка. Високопоставлені генерали кричать у телефони, а Путін хапає голову руками.)
— Це що, український гіперлуп?!
Один із генералів намагається збити шахед, але...
Ракета повертається назад і влучає в генерала.
Путін у шоці.
— Це що за х*йня?!
Шахед підлітає все ближче.
В Кремлі раптом усвідомлюють:
— Він у сні.
— Якому, бл*ть, сні?!
Останній кадр: Путін прокидається у своєму ліжку в 1999 році, коли його тільки призначили прем’єром. Він кидається до дзеркала, дивиться на своє відображення.
На його лобі — напис:
"Ти ще можеш не робити х*йню".
(Різкий басовий звук. Чорний екран.)
---
Фінал. Повернення в реальність
Камера знову повертається до Вови та Сірка.
— Ну що, Вова, збили?
— Я зробив більше.
Сірко дивиться на нього з підозрою.
— Чуєш, а може, це нас х*ярить нова ракета, а не ти той… часовий коректор?
В цей момент ракета
падає у поле перед ними.
На корпусі напис: "Від майбутнього Вови, для минулого Вови. Не облажайся."
ФІНАЛ.
