Люди, які зловживають алкоголем і особливо наркотиками, зазвичай не дуже принципові у своїх звичках. Іноді трапляється, що людина віддає перевагу лише одному виду речовини, але це скоріше виняток із правил. У більшості випадків залежні прагнуть спробувати якомога більше доступних психоактивних речовин і часто заробляють залежність одночасно від алкоголю та наркотиків. Таку ситуацію називають подвійною залежністю.
Цей тип залежності значно важче лікувати, ніж звичайний алкоголізм чи залежність від одного наркотику, наприклад, психостимуляторів. Людина звикає до емоційних гойдалок, які забезпечує одночасне вживання кількох речовин. Це ускладнює завдання лікарів. Крім того, одночасне вживання алкоголю та наркотиків набагато швидше руйнує організм і психіку, ніж залежність від однієї речовини.
Чому одні люди стають залежними, а інші — ні? Наркологія поки що не може дати чіткої відповіді. Аддикція — це складне явище, яке може виникнути з багатьох причин. Основні фактори ризику: психологічні, соціальні, генетичні. Є теорія, що в основі залежності лежить глибокий внутрішній дискомфорт, який людина намагається компенсувати за допомогою ПАР. Тому залежність — це скоріше проблема особистості, а не речовин.
Алкоголь часто вживається разом із наркотиками. Найпоширеніші комбінації: марихуана і алкоголь, психостимулятори і спиртне, опіоїди і алкоголь. Нерідко людина може відмовитися від наркотиків, але перейти на алкоголь через потребу змінювати свідомість або розслаблятися. Це вимагає допомоги психотерапевта, щоб усунути глибинну причину залежності.
Подвійна залежність завдає серйозних ударів по здоров'ю. Страждають серцево-судинна система, нервова система, печінка. Смертельні ризики: інфаркти, інсульти, критична гіпертермія, зневоднення, а також необоротні зміни в організмі.
Лікування подвійної залежності розпочинається з детоксикації. Але це лише початок. Основний етап — тривала психотерапія та реабілітація. Лікарі допомагають людині відповісти на два ключові питання: навіщо жити без наркотиків і алкоголю, як цього досягти. На перших етапах терапії застосовуються антидепресанти, заспокійливі та інші медикаменти для стабілізації стану. Терапія тривала та складна, але є приклади, коли люди повністю відмовлялися від ПАР і починали здорове життя.
Пам’ятайте: бажання вилікуватися — ключовий фактор успіху. Але підтримка фахівців — це те, що робить шлях до одужання реальністю.
